Робоча група Верховної Ради з врегулювання конституційної кризи завершила роботу над законопроєктом про діяльність Конституційного суду і зареєструвала його.
Про це повідомляється на сайті парламенту.
Станом на 17:30 тексту документа на сайті Ради ще немає, проте представники робочої групи на пресконференції 21 грудня розповіли, що у законопроєкті понад 60 сторінок.
«Законопроєкт закладає таку модель: на першому місці була і залишається Конституція України, далі буде Закон про конституційну процедуру. Окремі процедурні питання ми пропонуємо врегулювати на рівні Регламенту Конституційного суду. Така модель регулювання діяльності КСУ повністю відповідає рекомендаціям Венеціанської комісії, які були висловлені 11—12 грудня», — заявила заступниця голови робочої групи, постійний представник Ради в Конституційному суді Ольга Совгиря, яка претендує на посаду судді КСУ.
За її словами, документ пропонує, щоб Конституційний суд ухвалював рішення двома третинами від свого складу — 12 суддів КСУ. Зараз — 10 суддів.
Також передбачається, що у разі заяви судді про відвід під час розгляду справи кількість голосів може бути зменшена, але проголосувати повинні щонайменше 10 суддів.
Окрім цього, згідно з законопроєктом, Конституційний суд буде розглядати справи, як правило, за усною формою провадження — про що писала і Венеціанська комісія.
Робоча група пропонує, щоб на формування порядку денного могли впливати не лише голова, але й судді Конституційного суду, а справи з певною періодичністю обов’язково включалися до порядку денного і слухалися судом.
Також серед нововведень — запровадження автоматизованого реєстру актів Конституційного суду й автоматизований розподіл справ між суддями-доповідачами. Зараз — у ручному режимі.
«Термін у 10 днів для отримання процесуального документу дуже великий. Ми пропонуємо, що всі акти мають бути внесені до реєстру актів КСУ в день ухвалення. Цей реєстр теж має бути автоматизованим», — додала Совгиря.
Законопроєкт забороняє Конституційному суду виходити за межі порушених у конституційному поданні питань і зобовʼязує суд мотивувати ухвали й акти.
«Останнє з нововведень — ми пропонуємо, згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії, врегулювати в законі про КС основи дисциплінарного провадження щодо суддів КС з можливістю врегулювання конкретних аспектів на рівні регламенту КС», — резюмувала Совгиря.
За словами голови робочої групи Дениса Монастирського, Рада розгляне цей законопроєкт наступного року.
- 27 жовтня Велика палата КСУ визнала неконституційною кримінальну відповідальність за недостовірне декларування та приховування майна. Пізніше стало відомо, що КС визнав неконституційними повноваження НАЗК моніторити спосіб життя чиновників.
- 29 жовтня відбулися термінові засідання Кабінету міністрів і Ради національної безпеки та оборони. Після цього за розпорядженням уряду НАЗК з 00:00 30 жовтня відкрило доступ до реєстру електронних декларацій, який не працював із вечора 28 жовтня.
- 4 грудня Верховна Рада повернула кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації — депутати ухвалили законопроєкт, який передбачає штраф і обмеження волі, але не увʼязнення. У НАЗК розкритикували документ за мʼякість і попросили Зеленського накласти вето на закон.
- 9 грудня Венеціанська комісія опублікувала свій перший висновок щодо України — вона закликає відновити відповідальність за брехню в деклараціях та позбавляти волі в разі перевищення певного порогу. Також Венеціанська комісія порадила прописати в законі додаткові гарантії, які захистять суддів.
- 10 грудня Венеціанська комісія опублікувала другий терміновий висновок щодо України — зокрема, в ньому йдеться про необхідність поновлювати розгляд справ і можливість зменшувати кворум суду, а для відбору суддів — сформувати оцінювальну комісію, до якої б входили міжнародні експерти з питань захисту прав людини і представники громадянського суспільства.