Венеціанська комісія та Гендиректорат з прав людини і верховенства права Ради Європи опублікували терміновий висновок щодо антикорупційного законодавства в Україні після скандального рішення Конституційного суду.
25 листопада до них звернувся президент України Володимир Зеленський з проханням дати цьому оцінку.
Про це йдеться на сайті організації.
Венеціанська комісія — це дорадчий орган Ради Європи з питань конституційного права. Він надає висновки про відповідність законопроєктів європейським стандартам і цінностям.
У комісії наголосили, що у рішенні Конституційного суду від 27 жовтня не було чіткої аргументації та «твердої основи» і, ймовірно, воно було заплямоване серйозною процедурною помилкою — «невирішеним питанням про конфлікт інтересів деяких суддів».
Венеційська Комісія підкреслила, що принцип поділу державної влади полягає, зокрема, в тому, що парламент і виконавча влада мають поважати роль Конституційного Суду, і його рішення мають виконуватися.
У комісії наголосили, що кримінальна відповідальність за подачу завідомо неправдивої декларації або за неподання її взагалі має бути відновлена, але в законі можна більш детально вказати різні санкції — наприклад, покарання у вигляді тюремного увʼязнення для випадків, що перевищують певний поріг, і для злочинців, які діють з умисним наміром.
Що стосується Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), всі його повноваження щодо посадовців, крім суддів, можна відновити. Стосовно повноваження НАЗК щодо суддів (наприклад, розслідування їхніх порушень у деклараціях), то у законі можна прописати додаткові гарантії, які захистять суддів від можливих зловживань з боку посадовців агентства.
Незалежність НАЗК і громадський контроль над його діяльністю повинні бути поліпшені відповідно до Рекомендації GRECO. Деякі повноваження НАЗК можуть бути сформульовані більш точно і вузько.
Закон також може передбачати нагляд за діяльністю НАЗК щодо суддів у вигляді подачі скарг або у вигляді регулярних звітів НАЗК у відповідний орган. Проте залишається питання, який судовий орган повинен наглядати за НАЗК в тому, що стосується декларацій суддів. Найбільш відповідним органом вважають Вищу кваліфікаційну комісію суддів. Але це можливо у випадку, якщо ВККС буде складатись із чесних і незалежних членів — відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії.
Що стосується суддів Конституційного суду, то у законі можна прописати інший механізм нагляду за діяльністю НАЗК щодо них.
Нагадаємо, раніше глава Венеціанської комісії Джанні Букіккіо направив спікеру Верховної Ради листа, де заявив, що не підтримує законопроєкт Зеленського. Він застеріг, що це буде «грубим порушенням Конституції та фундаментального принципу розподілу влади». Але згодом у комісії заявили, що цей лист не є її офіційною позицією. Водночас Зеленський запевнив Букіккіо, що швидко знайде вихід із конституційної кризи.
- 27 жовтня Велика палата КСУ визнала неконституційною кримінальну відповідальність за недостовірне декларування та приховування майна. Пізніше стало відомо, що КС визнав неконституційними повноваження НАЗК моніторити спосіб життя чиновників.
- 29 жовтня відбулися термінові засідання Кабінету міністрів і Ради національної безпеки та оборони. Після цього за розпорядженням уряду НАЗК з 00:00 30 жовтня відкрило доступ до реєстру електронних декларацій, який не працював із вечора 28 жовтня.
- 4 грудня Верховна Рада повернула кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації — депутати ухвалили законопроєкт, який передбачає штраф та обмеження волі, але не увʼязнення. У НАЗК розкритикували документ за мʼякість і попросили Зеленського накласти вето на закон.