Рада повернула покарання за брехню у деклараціях — буде штраф та обмеження волі. НАЗК назвало це «санаторними умовами»

Верховна Рада відновила кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації — депутати ухвалили законопроєкт № 4460-д, який передбачає штраф і обмеження волі. Проєкт підтримали всі фракції, за проголосували 289 депутатів за спрощеною процедурою ad hoc

, але його за мʼякість розкритикувало Національне агентство запобігання корупції (НАЗК).

Проєкт підвищує поріг, з якого стартує відповідальність за декларування неправдивих даних. Тобто відповідальність наступає, якщо дані відрізняються від достовірних на суму від 500 прожиткових мінімумів

(понад 1,1 мільйон гривень). На сьогодні у чинному законодавстві це від 250 прожиткових мінімумів.

Максимальне покарання для посадовців, які умисно не задекларували майно на суму від чотирьох тисяч прожиткових мінімумів — а це від 9 мільйонів гривень, буде:

• штраф від 51 до 85 тисяч гривень;
• або громадські роботи на строк від 150 до 240 годин;
• або обмеження волі на строк до двох років із позбавленням права обіймати певні посади.

Глава Ради Дмитро Разумков пообіцяв підписати законопроєкт 7 грудня, щоб його встигли опублікувати до Нового року. Цей проєкт був компромісним варіантом між тим, що пропонував президент Володимир Зеленський, і варіантом депутатів.

У НАЗК розкритикували ухвалений проєкт через те, що він не передбачає позбавлення волі, а лише обмеження. «Максимальне покарання — перебування корупціонера у виправному центрі, де він зможе вільно користуватися телефоном та інтернетом, а також залишати центр за дозволом його керівництва. Також через пів року може бути розглянута можливість щодо взяття цієї особи на реєстрацію — їй більше не потрібно буде перебувати в центрі, а лише час від часу приходити до нього», — пояснювали у НАЗК і називали такі умови «санаторними».

Нагадаємо, у проєкті Зеленського був пункт про позбавлення волі, а у варіанті депутатів на чолі з главою Ради Разумковим не було ані позбавлення волі, ані її обмеження.

• 27 жовтня Велика палата КСУ визнала неконституційною кримінальну відповідальність за недостовірне декларування та приховування майна. Пізніше стало відомо, що КС визнав неконституційними повноваження НАЗК моніторити спосіб життя чиновників.
• 29 жовтня відбулися термінові засідання Кабінету міністрів і Ради національної безпеки та оборони. Після цього за розпорядженням уряду НАЗК з 00:00 30 жовтня відкрило доступ до реєстру електронних декларацій, який не працював із вечора 28 жовтня.
• Президент Володимир Зеленський подав до Ради законопроєкт, в якому пропонує розпустити чинний склад Конституційного суду. Згодом голова парламенту Дмитро Разумков подав законопроєкт про відновлення е-декларування.
• У САП повідомили, що через рішення КСУ довелося закрити понад 100 справ про неправду у деклараціях.