Венеціанська комісія опублікувала другий терміновий висновок щодо реформи Конституційного суду після його скандального рішення. Про це йдеться на сайті організації.
Комісія дає наступні рекомендації щодо поправок до закону про КС, які викликають стурбованість:
- Верховна Рада має чіткіше висловити свій намір звузити межі рішень Конституційного суду з конкретних питань.
- Конституційному суду обовʼязково вказувати конкретні причини для кожного положення закону, яке він вважає неконституційним.
- Повинна бути можливість поновлювати розгляд справ у Конституційному суді, якщо суддя у цій справі, наприклад, отримав хабар і це доведено в суді.
- КСУ слід дати чітке і докладне визначення «конфлікту інтересів». Наприклад, виокремити фінансовий конфлікт інтересів, особливо у справах, що стосуються звітів НАЗК чи розслідувань НАБУ.
- Рішення про (само-)відводи та їхні мотиви повинні бути чітко викладені в основному рішенні, яке ухвалив суд, або в окремому публічному процесуальному рішенні чи постанові.
- Кворум можна зменшити, якщо його неможливо забезпечити через відвід суддів.
- Парламенту слід розглянути питання про ухвалення закону, де детально розписані наслідки в разі, якщо судді КС не дотримуються положень закону про відкликання, зокрема про порушення публічного дисциплінарного провадження.
- Слід створити орган відбору кандидатів на посаду судді Конституційного суду з міжнародним компонентом. Він може включати міжнародних експертів з прав людини і представників громадянського суспільства, щоб гарантувати моральні та професійні якості кандидатів.
Комісія рекомендує заповнити поточні вакансії в КС після створення такого органу. Аби склад Конституційного суду був деполітизований, депутатська квота повинна обиратися кваліфікованою більшістю. Але для цього пізніше потрібна буде конституційна поправка.
«Корисно і практично було б, щоб новопризначені судді Конституційного суду пройшли спеціальну, зокрема міжнародну, підготовку з тлумачення конституції», — наголосили в комісії.
Зазначимо, що ці поради Комісія дала на основі свого ж висновку від 2016 року щодо тодішнього законопроєкту про Конституційний суд.
Нагадаємо, свій перший висновок щодо України комісія опублікувала 9 грудня. Тоді вона заявила, що в Україні треба відновити відповідальність за брехню в деклараціях, а позбавляти волі — при перевищенні певного порогу. Також Венеціанська комісія радить прописати в законі додаткові гарантії, які захистять суддів від можливих зловживань з боку посадовців НАЗК. Вищій кваліфікаційній комісії суддів порадили контролювати дії НАЗК (наприклад, розслідування порушень у деклараціях) щодо суддів.
- 27 жовтня Велика палата КСУ визнала неконституційною кримінальну відповідальність за недостовірне декларування та приховування майна. Пізніше стало відомо, що КС визнав неконституційними повноваження НАЗК моніторити спосіб життя чиновників.
- 29 жовтня відбулися термінові засідання Кабінету міністрів і Ради національної безпеки та оборони. Після цього за розпорядженням уряду НАЗК з 00:00 30 жовтня відкрило доступ до реєстру електронних декларацій, який не працював із вечора 28 жовтня.
- 4 грудня Верховна Рада повернула кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації — депутати ухвалили законопроєкт, який передбачає штраф і обмеження волі, але не увʼязнення. У НАЗК розкритикували документ за мʼякість і попросили Зеленського накласти вето на закон.