Білий дім вважає, що наближається до угоди з Іраном, яка має зупинити війну і визначити рамки для детальніших ядерних переговорів.
Про це Axios повідомили двоє американських посадовців і ще два джерела, обізнані із ситуацією.
США очікують відповіді Ірану на кілька ключових запитань протягом найближчих 48 годин. Остаточної домовленості ще немає, але, за словами джерел, сторони ще ніколи не були так близькі до угоди від початку війни.
Серед можливих умов — мораторій для Ірану на збагачення урану, зняття американських санкцій, розмороження мільярдів доларів іранських активів і послаблення обмежень на транзит через Ормузьку протоку.
Багато пунктів меморандуму залежатимуть від фінальної угоди, тому залишається ризик відновлення війни або затяжної невизначеності.
У Білому домі вважають, що іранське керівництво розділене, тож досягти консенсусу буде складно. Деякі американські посадовці скептично оцінюють навіть можливість початкової угоди.
Раніше США вже неодноразово висловлювали оптимізм щодо домовленостей, але угоди так і не досягли. Водночас, за словами джерел, рішення Дональда Трампа відмовитися від нової операції в Ормузькій протоці повʼязане саме з прогресом у переговорах.
Меморандум із 14 пунктів обговорюють представники Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер разом з іранськими посадовцями — як напряму, так і через посередників. Документ має оголосити завершення війни та початок 30-денних переговорів про детальну угоду. Переговори можуть відбутися в Ісламабаді або Женеві.
Протягом цього періоду поступово зніматимуть обмеження на судноплавство і морську блокаду США. Якщо переговори проваляться, США зможуть відновити блокаду або військові дії.
Окремо тривають суперечки про тривалість мораторію на збагачення урану: США хочуть термін до 20 років, Іран пропонує 5, компроміс може становити 12—15 років.
Також обговорюють умови, за яких порушення Іраном домовленостей продовжуватиме дію мораторію. Після його завершення Іран зможе збагачувати уран до рівня 3,67%. Іран має зобовʼязатися не створювати ядерну зброю, не проводити відповідні дослідження, не використовувати підземні ядерні обʼєкти та погодитися на посилені інспекції, зокрема раптові перевірки ООН. США ж погодяться поступово знімати санкції та розморожувати іранські кошти.
За даними джерел, Іран також може погодитися вивезти високозбагачений уран за межі країни — це одна з ключових вимог США, яку Тегеран раніше відхиляв.
Війна на Близькому Сході та переговори між Іраном і США
Зранку 28 лютого США та Ізраїль почали атакувати Іран. У цих атаках загинув верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї та майже все військове керівництво країни — близько 40 ключових високопосадовців.
Іран у відповідь на атаки США та Ізраїлю почав обстрілювати арабські країни та Ізраїль. Також через війну зупинився рух танкерів Ормузькою протокою — це вузький морський коридор між Іраном та Оманом, який зʼєднує Перську затоку з Індійським океаном. Саме через неї проходила майже пʼята частина світового експорту нафти — десятки мільйонів барелів щодня.
8 квітня сторони домовились про припинення вогню на два тижні. 13 квітня США розпочали морську блокаду портів Ірану, вимагаючи повністю розблокувати Ормузьку протоку для всіх суден.
17 квітня припинити вогонь домовились Ліван та Ізраїль, після цього Іран розблокував Ормузьку протоку. Однак уже 18 квітня Іран заявив, що знову блокує Ормузьку протоку через морську блокаду США. Того ж дня Іран обстріляв кілька суден, які намагались пройти протокою.
Уже 19 квітня Дональд Трамп оголосив, що його представники вирушають до Пакистану для переговорів. Але Іран відмовився відправляти свою делегацію. У МЗС зазначали, що США порушили режим припинення вогню, а Іран «не може забути нападів США на нього під час попередніх переговорів».
21 квітня Трамп написав у Truth Social, що продовжив перемирʼя з Іраном — до моменту, коли іранці подадуть свої пропозиції та закінчать дискусії. А вже 1 травня Axios писав із посиланням на лист Трампа спікеру Палати представників Майку Джонсону, що Трамп вважає війну завершеною.