За даними американської розвідки, час, потрібний Ірану, щоб створити ядерну зброю, не змінився з минулого літа. Тоді аналітики оцінювали, що Дванадцятиденна війна в червні відсунула терміни до одного року.
Про це пише Reuters із посиланням на два джерела в розвідці та ще одну людину, яка знайома з питанням.
Атаки США та Ізраїлю під час війни, що почалась 28 лютого, були зосереджені на звичайних військових цілях, але Ізраїль завдав ударів по кількох важливих ядерних обʼєктах. Незмінні терміни свідчать про те, що аби завадити ядерній програмі Ірану, необхідно вивезти або знищити запаси іранського високозбагаченого урану. Міжнародне агентство з атомної енергії оцінює, що цих запасів вистачить, щоб створити 10 бомб за умови подальшого збагачення.
Два джерела розповіли, що розвідувальні служби США ще до війни в червні 2025 року дійшли висновку, що Іран, ймовірно, може створити ядерну зброю приблизно за три-шість місяців. Після тієї війни цей термін змістився приблизно до девʼяти місяців — року.
Точна оцінка ядерного потенціалу Ірану є складною навіть для провідних світових розвідувальних служб. Кілька розвідувальних служб США незалежно вивчали ядерну програму Ірану, і хоча джерела описують широкий консенсус щодо здатності Ірану створити ядерну зброю, трапляються й інші оцінки.
Деякі чиновники, зокрема державний секретар США Марко Рубіо, стверджували, що удари США по іранській протиповітряній обороні скоротили ядерну загрозу, адже зменшишили здатність Ірану захищати свої ядерні обʼєкти, якщо він вирішить поспіхом перейти до розробки зброї в майбутньому. Також слід врахувати наслідки вбивств Ізраїлем провідних іранських вчених-ядерників.
Війна на Близькому Сході та переговори між Іраном і США
Зранку 28 лютого США та Ізраїль почали атакувати Іран. У цих атаках загинув верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї та майже все військове керівництво країни — близько 40 ключових високопосадовців.
Іран у відповідь на атаки США та Ізраїлю почав обстрілювати арабські країни та Ізраїль. Також через війну зупинився рух танкерів Ормузькою протокою — це вузький морський коридор між Іраном та Оманом, який зʼєднує Перську затоку з Індійським океаном. Саме через неї проходила майже пʼята частина світового експорту нафти — десятки мільйонів барелів щодня.
8 квітня сторони домовились про припинення вогню на два тижні. 13 квітня США розпочали морську блокаду портів Ірану, вимагаючи повністю розблокувати Ормузьку протоку для всіх суден.
17 квітня припинити вогонь домовились Ліван та Ізраїль, після цього Іран розблокував Ормузьку протоку. Однак уже 18 квітня Іран заявив, що знову блокує Ормузьку протоку через морську блокаду США. Того ж дня Іран обстріляв кілька суден, які намагались пройти протокою.
Уже 19 квітня Дональд Трамп оголосив, що його представники вирушають до Пакистану для переговорів. Але Іран відмовився відправляти свою делегацію. У МЗС зазначали, що США порушили режим припинення вогню, а Іран «не може забути нападів США на нього під час попередніх переговорів».
21 квітня Трамп написав у Truth Social, що продовжив перемирʼя з Іраном — до моменту, коли іранці подадуть свої пропозиції та закінчать дискусії. А вже 1 травня Axios писав із посиланням на лист Трампа спікеру Палати представників Майку Джонсону, що Трамп вважає війну завершеною.
4 травня Дональд Трамп оголосив про початок операції «Проєкт Свобода», щоб допомогти нейтральним суднам залишити Перську затоку.