З початку війни проти США та Ізраїлю іранська влада вважала, що здобуває перемогу, перекривши Ормузьку протоку і заблокувавши близько 20% світових поставок нафти і скрапленого природного газу. Але після того, як США 13 квітня оголосили про власну блокаду, вони перекрили мережу іранського тіньового флоту, який роками обходив американські санкції. Насамперед Іран постачав нафту Китаю.
Про це пише The Wall Street Journal.
Альтернативних торговельних шляхів буде недостатньо. Іран працює над тим, щоб відправляти частину своєї нафти залізницею до Китаю та імпортувати продукти харчування автомобільним транспортом з Кавказу та Пакистану. Іранська асоціація судноплавства 30 квітня повідомила, що лише 40% іранської торгівлі можна перенаправити з блокованих портів.
Ризик загострення кризи розколов політичний Іран на поміркованих, таких як президент Масуд Пезешкіан, і прихильників жорсткої лінії. Помірковані вважають, що слід стримати вогонь і домовитися про вигідну угоду з президентом Трампом, який, як вони думають, прагне якомога швидше вийти із цієї складної війни.
Зростаючий табір прихильників жорсткої лінії вважає, що Іран повинен взяти на себе військову ініціативу та знову розпочати війну, аби ще збільшити зростання цін на нафту і посилити тиск на Трампа. Вони стверджують, що блокада виходить за межі санкцій, з якими Іран стикався в минулому, і є актом війни, який потребує військової відповіді.
30 квітня верховний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї висловив нову погрозу США. «Іноземці, які чинять зло, мають бути в глибинах води», — йдеться в письмовій заяві, яку зачитав ведучий державного телебачення.
Корпус вартових ісламської революції погрожує посилити ескалацію, перерізавши телефонні кабелі в Ормузькій протоці, що призведе до порушення інтернет-трафіку в усьому світі. Інформаційне агентство Tasnim, пов’язане з Корпусом, нещодавно опублікувало карту підводних інтернет-кабелів, що перетинають Ормузьку протоку.
У понеділок Трамп наказав своїм помічникам готуватися до тривалої блокади, яка може залишатися чинною, доки Іран не погодиться на його ядерні вимоги. Іран робить ставку на те, що Америка першою відступить і припинить блокаду іранських портів, щоб заспокоїти світові ринки та знизити ціни на американський бензин. Американські чиновники ставлять на те, що Іран поступиться через поглиблення економічної кризи.
Війна завдала величезних збитків економіці Ірану: понад мільйон людей залишилися без роботи, ціни на продукти харчування стрімко зростають, а тривале відключення інтернету негативно вплинуло на онлайн-бізнес. Вартість іранського ріалу за рік знизилася більш ніж вдвічі, а обмінний курс долара нещодавно зріс до 1,81 мільйона ріалів.
Війна на Близькому Сході та переговори між Іраном і США
Зранку 28 лютого США та Ізраїль почали атакувати Іран. У цих атаках загинув верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї та майже все військове керівництво країни — близько 40 ключових високопосадовців.
Іран у відповідь на атаки США та Ізраїлю почав обстрілювати арабські країни та Ізраїль. Також через війну зупинився рух танкерів Ормузькою протокою — це вузький морський коридор між Іраном та Оманом, який зʼєднує Перську затоку з Індійським океаном. Саме через неї проходила майже пʼята частина світового експорту нафти — десятки мільйонів барелів щодня.
8 квітня сторони домовились про припинення вогню на два тижні. 13 квітня США розпочали морську блокаду портів Ірану, вимагаючи повністю розблокувати Ормузьку протоку для всіх суден.
17 квітня припинити вогонь домовились Ліван та Ізраїль, після цього Іран розблокував Ормузьку протоку. Однак уже 18 квітня Іран заявив, що знову блокує Ормузьку протоку через морську блокаду США. Того ж дня Іран обстріляв кілька суден, які намагались пройти протокою.
Уже 19 квітня Дональд Трамп оголосив, що його представники вирушають до Пакистану для переговорів. Але Іран відмовився відправляти свою делегацію. У МЗС зазначали, що США порушили режим припинення вогню, а Іран «не може забути нападів США на нього під час попередніх переговорів».
21 квітня Трамп написав у Truth Social, що продовжив перемирʼя з Іраном — до моменту, коли іранці подадуть свої пропозиції та закінчать дискусії.