Розвідувальні служби США вивчають, як відреагує керівництво Ірану, якщо президент США Дональд Трамп односторонньо оголосить про перемогу у війні.
Про це пише Reuters із посиланням на двох американських чиновників і ще одну людину, знайому з питаннням.
Розвідка аналізує це питання разом з іншими службами на прохання високопосадовців Білого дому. Мета в тому, щоб зрозуміти наслідки потенційного виходу Трампа з війни, яка, на думку деяких чиновників і радників, може призвести до суттєвої поразки республіканців на виборах до Конгресу цієї осені. Хоча Трамп не ухвалив ще жодного рішення, швидка деескалація може послабити політичний тиск на президента, навіть якщо результатом цього буде «підбадьорений» Іран, який зрештою зможе відновити свої ядерні та ракетні програми та загрожувати союзникам США в регіоні.
За словами одного з джерел, у перші дні після початку війни 28 лютого розвідка оцінила, що якби Трамп оголосив про перемогу, а США скоротили свої війська в регіоні, Іран, ймовірно, розцінив би це як перемогу. Якби Трамп натомість заявив, що США перемогли, але зберіг значну військову присутність, Іран, ймовірно, розцінив би це як переговорну тактику, але не таку, що обовʼязково призведе до закінчення війни.
За словами джерела, знайомого із ситуацією в Білому домі, зараз на столі залишаються різні військові варіанти, серед яких поновлення авіаударів по військовому і політичному керівництву Ірану. Два джерела сказали, що наземне вторгнення на материкову частину Ірану зараз видається менш ймовірним, ніж кілька тижнів тому.
Посадовець Білого дому назвав внутрішній тиск на президента з вимогою завершити війну «величезним». Одне з джерел сказало, що Іран скористався припиненням вогню, яке наступило з 8 квітня, щоб викопати пускові установки, боєприпаси, безпілотники та інші матеріали, які бомбардування США та Ізраїлю «поховали» в перші тижні війни.
Війна на Близькому Сході та переговори між Іраном і США
Зранку 28 лютого США та Ізраїль почали атакувати Іран. У цих атаках загинув верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї та майже все військове керівництво країни — близько 40 ключових високопосадовців.
Іран у відповідь на атаки США та Ізраїлю почав обстрілювати арабські країни та Ізраїль. Також через війну зупинився рух танкерів Ормузькою протокою — це вузький морський коридор між Іраном та Оманом, який зʼєднує Перську затоку з Індійським океаном. Саме через неї проходила майже пʼята частина світового експорту нафти — десятки мільйонів барелів щодня.
8 квітня сторони домовились про припинення вогню на два тижні. 13 квітня США розпочали морську блокаду портів Ірану, вимагаючи повністю розблокувати Ормузьку протоку для всіх суден.
17 квітня припинити вогонь домовились Ліван та Ізраїль, після цього Іран розблокував Ормузьку протоку. Однак уже 18 квітня Іран заявив, що знову блокує Ормузьку протоку через морську блокаду США. Того ж дня Іран обстріляв кілька суден, які намагались пройти протокою.
Уже 19 квітня Дональд Трамп оголосив, що його представники вирушають до Пакистану для переговорів. Але Іран відмовився відправляти свою делегацію. У МЗС зазначали, що США порушили режим припинення вогню, а Іран «не може забути нападів США на нього під час попередніх переговорів».
21 квітня Трамп написав у Truth Social, що продовжив перемирʼя з Іраном — до моменту, коли іранці подадуть свої пропозиції та закінчать дискусії.