Цього тижня США, Ізраїль та Іран вступили в нову війну, в Німеччині затримали підозрюваного у вбивстві колишнього голови Адміністрації президента Януковича, Андрія Портнова, а співвласник компанії Fire Point (що виробляє ракети «Фламінго») Денис Штілерман показав кадри перших випробувань нової балістичної ракети FP-7.
«Бабель» зібрав головні події тижня, щоб ви були в курсі новин.
Війна на Близькому Сході
Зранку суботи, 28 лютого, США та Ізраїль почали атакувати Іран. Ізраїльтяни назвали операцію «Рев Лева», США — «Епічна лють». Увечері стало відомо про смерть верховного лідера Ірану — аятоли Алі Хаменеї. Він загинув у своїй резиденції під час ударів США та Ізраїлю вранці 28 лютого.
Іран у відповідь почав атакувати американські бази в країнах Перської затоки: Бахрейні, Кувейті, Катарі та ОАЕ. Також Іран атакував Ізраїль балістичними ракетами. Деякі іранські дрони і ракети поцілили по обʼєктах інфраструктури та житлових кварталах арабських країн. Наприклад, в аеропортах Дубая та Абу-Дабі (ОАЕ) через іранські атаки загинула одна людина, 11 постраждали.
Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі заявив, що Іран випустив дві ракети в напрямку Кіпру, де розташовані британські військові бази. Гілі каже, що вони не були націлені безпосередньо на британські бази, але це показує, наскільки «невибірковою» є іранська відповідь.
Затримання підозрюваних у вбивстві Портнова
У середу 25 лютого іспанські та німецькі правоохоронці затримали в Німеччині підозрюваного у вбивстві Андрія Портнова, ексзаступника голови Адміністрації президента Віктора Януковича. Прокуратура Кельна згодом відповіла Deutsche Welle, що розглядає питання про екстрадицію Портнова. До якої країни — прокуратура не уточнила.
Андрія Портнова застрелили вранці 21 травня біля Американської школи в Мадриді. Він був за кермом «мерседеса», коли почалася стрілянина. Портнов отримав щонайменше три вогнепальних поранення, постріл у голову став смертельним. 22 травня розслідування засекретили.
Портнов працював в Адміністрації президента Януковича з 2011 до 2014 року. Він активно виступав проти Майдану і невдовзі втік у Росію, а звідти переїхав до Австрії. З 2014 по 2015 рік Портнов перебував у списку санкцій ЄС щодо осіб, причетних до привласнення держкоштів і порушень прав людини.
Портнов виступав за амністію бійців «Беркута», а також погрожував журналістам і активістам. У 2018 році щодо Портнова СБУ порушила справу про держзраду, за що на Службу подали до суду. У грудні 2021 року США ввели проти Портнова санкції.
Дрон на оптоволокні вперше долетів до Харкова
25 лютого російський FPV-дрон на оптоволокні вперше долетів до Харкова — він влучив у дерево.
Радник міністра оборони України Сергій («Флеш») Бескрестнов розповів, що, оскільки це дрон на оптоволокні, то виявити його радіоелектронною розвідкою не можна. А можна завдяки радіолокаційним станціям. Проте якщо дрон летить низько — вони неефективні. «Флеш» припускає, що допомогти тут можуть акустичні методи виявлення.
Харківська обласна прокуратура відкрила провадження за фактом воєнного злочину.
CША відклали санкції проти «Лукойлу» — вчетверте
У четвер 26 лютого Reuters з посиланням на чотири джерела, а також на документ Управління США з контролю за іноземними активами, писало, що США вчетверте перенесли дату введення санкцій проти закордоних активів російського нафтового гіганта «Лукойл»: з 28 лютого на 1 квітня.
Це пояснюють тим, що необхідний час, аби укласти угоди про продаж. За словами трьох джерел, на останніх раундах тристоронніх переговорів між Україною, США і Росією порушували питання американських санкції проти «Лукойлу» та найбільшого російського виробника нафти, державної компанії «Роснафта».
7 лютого президент Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка повідомила йому, що спецпредставник Путіна Кирило Дмитрієв запропонував Білому дому економічну угоду вартістю $12 трильйонів. Одне джерело сказало Reuters, що ця пропозиція включає активи «Лукойлу», що може ще більше ускладнити продаж.
Голову СБУ Житомирщини і командувача логістики Повітряних сил відправили до СІЗО
У пʼятницю, 27 лютого, суд відправив командувача логістики Повітряних сил ЗСУ полковника Андрія Українця і начальника СБУ в Житомирській області Володимира Компаниченка під варту до 25 квітня з альтернативою застави 7 мільйонів гривень. Їх затримали за два дні до цього в справі про розкрадання 1,4 мільярда гривень, виділених на будівництво укриттів для літаків. Обом загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Ці гроші держава виділила в травні 2025 року . Однак перевірки СБУ виявили, що проєкти не відповідали вимогам безпеки, укриття не гарантували належного захисту авіації, а вартість робіт була суттєво завищена.
Попри це підрядникам почали переказувати аванс. Щоб приховати розкрадання коштів і зупинити перевірки, командувач логістики Повітряних сил Андрій Українець звернувся до керівника обласного управління СБУ з проханням «посприяти» в підкупі керівництва військової контррозвідки.
За версією слідства, той погодився і виступив «гарантом» схеми, оскільки раніше залучив одного з підрядників. Правоохоронці встановили, що фігуранти пропонували близько 13 мільйонів гривень (1% від суми фінансування) за приховування розтрати.
Також вони планували залучити «лояльних» аудиторів для підготовки фіктивних висновків щодо якості будівництва. 25 лютого під час спроби передати частину грошей учасників схеми затримали. У них вилучили $320 тисяч.
Також генпрокурор Кравченко опублікував записи розмов підозрюваних. Вони висловлюють готовність стати гарантами схеми розкрадань на будівництві укриттів. Один з них ставить під сумнів важливість виконання робіт, наголошуючи, що питання їхньої фактичної реалізації нікого не цікавить. Інший запевняє, що «упродовж тижня питання закривається».
Випробування ракети FP-7
27 лютого співвласник компанії Fire Point (яка виробляє ракети «Фламінго») Денис Штілерман показав кадри перших випробувань нової балістичної ракети FP-7.
Ракета має дальність ураження до 200 км і максимальну швидкість 1500 м/с. Її бойове навантаження — 150 кг, кругове відхилення — 14 м, а максимальна тривалість польоту — 250 секунд.
FP-7 призначена для атаки цілей на середніх дистанціях. Ракету запускатимуть з наземних платформ.
Розробку FP-7 компанія Fire Point анонсувала ще восени 2025 року. Тоді розповідали і про розробку українських систем ППО, а також балістичної ракети FP-9, яка здатна бити по цілях у глибокому тилу.