Італійський суд 19 листопада постановив екстрадувати Сергія Кузнєцова до Німеччини за підозрою у підриві «Північних потоків», оскільки не знайшов доказів на користь функціонального імунітету українця. За цим принципом звичаєвого права — дії, вчинені військовослужбовцями під час воєнних операцій проти законних військових цілей, не вважаються злочинами. На відміну від цього випадку, раніше суд у Польщі відмовив в екстрадиції іншого затриманого у цій справі — Володимира Журавльова, оскільки визначив, що підрив трубопроводів «був виконаний в контексті злочинної та геноцидної війни, яку від 2014 року Росія веде проти України».
Про деталі рішення суду «Бабелю» повідомив адвокат Кузнєцова Нікола Канестріні.
Функціональний імунітет
Суд вирішив, що наявність у Кузнєцова функціонального імунітету не довели передусім тому, що Німеччина не підтвердила військовий характеру нібито здійсненого саботажу, а жоден український орган офіційно не визнав ці дії військовою операцією.
У листопаді уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець написав листа до італійського суду, в якому вперше від імені держави визнав, що на момент вибухів на «Північних потоках» підозрюваний Сергій Кузнєцов служив у Збройних силах України. Згодом Лубінець повідомив «Бабелю», що Міністерство оборони України має передати в Італію військові документи Кузнєцова. Наразі невідомо, передали їх чи ні.
Виняток щодо політичного злочину
Захист зазначав, що будь-яка операція із саботажу, спрямована на опір збройному вторгненню, є політичним злочином, який захищають конституційні принципи.
Суд зазначив, що після змін до законодавства у 2021 році поняття «політичного злочину» більше не може бути окремою підставою, щоб відмовитися видати людину за Європейським ордером на арешт.
Ризик поводження, що принижує гідність
Захист висловлював занепокоєння щодо умов тримання під вартою в Німеччині.
Раніше італійське Національне агентство з питань запобігання катуванням повідомляло про випадки переповнених вʼязниць у Німеччині, коли увʼязнених змушують спати на матрацах на підлозі, у камерах без вікон і пристібають їх металевими ланцюгами.
Суд оцінив додаткову інформацію, яку надала Німеччина, і виключив реальний ризик нелюдського поводження, або поводження, що принижує гідність.
Заборона подвійного переслідування
Захист посилався на попереднє розслідування в Данії, яке закрили через нестачу підстав, щоб порушити кримінальну справу.
Італійський суд заявив, що немає достатніх доказів того, що ту справу закрили остаточно, щоб людину не можна було знову переслідувати за ті самі дії.
Адвокати відзначають, що таке рішення суттєво звужує гарантії основних прав у рамках системи Європейського ордера на арешт. На їхню думку, такі тлумачення ще більше стискають простір для індивідуальних прав на користь швидкості й ефективності судової співпраці.
Впевненість у судовому розгляді в Німеччині
Адвокати Кузнєцова впевнені, що німецькі суди після розгляду всіх фактів, доказів та відповідності міжнародному праву дійдуть висновків, що Сергій Кузнєцов не порушував кримінальні норми.
Захист вважає важливим юридичним орієнтиром жовтневе рішення Варшавського окружного суду, який за тими самими фактами відмовився екстрадувати співобвинувачуваного Володимира Журавльова.
Підриви «Північних потоків»
26 вересня 2022 року на трубопроводах «Північний потік — 1» і «Північний потік — 2», які пролягають дном Балтійського моря від Росії до Німеччини, сталися три вибухи, які спричинили масові витоки газу. Недоторканою залишилася лише одна з чотирьох ниток газопроводу.
Уряди США, Великої Британії та ЄС заявили про цілеспрямовану диверсію. Росія вважає, що у вибухах зацікавлені США та їхні союзники. Західні й російські медіа писали про різні версії — від диверсії самих росіян до причетності України. Президент Володимир Зеленський заперечував причетність України до диверсій.
26 серпня 2025 року німецькі слідчі видали ордери на арешт шести українців, яких підозрюють у підриві. Українець Сергій Кузнєцов, якого затримали в Італії і підозрюють в участі в диверсії, заперечує звинувачення. Італійський суд дозволив екстрадувати його до Німеччини.
27 жовтня суд у Болоньї наказав передати Сергія Кузнєцова Німеччині. Захист подав апеляцію до Вищого суду Італії.
У жовтні 2025 року польський суд відмовив в екстрадиції іншого затриманого у цій справі — Володимира Журавльова — до Німеччини. Суд вирішив, що Німеччина надала недостатньо доказів, а дія, яку інкримінують, «була виконана в контексті злочинної та геноцидної війни, яку від 2014 року Росія веде проти України». Прокуратура Польщі вирішила не оскаржувати рішення.
27 жовтня суд у Болоньї наказав передати Сергія Кузнєцова Німеччині. Захист подав апеляцію до Вищого суду Італії.
19 листопада Вищий суд Італії підтвердив рішення про екстрадицію Кузнєцова.