Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець написав листа до Апеляційного суду італійської Болоньї, в якому вперше від імені держави визнав, що на момент вибухів на «Північних потоках» підозрюваний Сергій Кузнєцов служив у Збройних силах України.
Про це йдеться у матеріалі «Бабеля».
Статус військовослужбовця Кузнєцова означає, що на нього «поширюється захист, передбачений нормами міжнародного гуманітарного права» — зокрема, Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими, а також статтею 75 додаткового протоколу І від 1977 року.
Також у листі, копію якого отримали журналісти «Бабеля», Лубінець просить італійський суд дозволити допуск його представника до місця утримування Кузнєцова, щоб «перевірити стан його здоровʼя та умови утримування».
Крім цього, минулого тижня уповноважений Верховної Ради з прав людини направив листа до Міністерства закордонних справ України і попросив міністра Андрія Сибігу звернути увагу на справу Кузнєцова. Лубінець вважає, що Італія порушує заборону на нелюдське ставлення і право на справедливий суд.
На тлі цього Лубінець попросив Сибігу сприяти проведенню перевірки умов утримання українця в Італії, переведення до спеціалізованого медзакладу, відновленню його права на захист та відновленню звʼязку з родиною.
Кузнєцов 31 жовтня оголосив про голодування у вʼязниці суворого режиму в Італії, вимагаючи поваги до своїх основних прав. Там він очікує на остаточне рішення щодо екстрадиції до Німеччини.
Українець написав листа з італійської вʼязниці, де розповів, що до нього ставляться як до «злочинця номер один», утримують разом із підозрюваними членами так званої ІДІЛ та «цинічно ігнорують» його харчові звички. 11 листопада Кузнєцов припинив голодування.
Підриви «Північних потоків»
26 вересня 2022 року на трубопроводах «Північний потік — 1» і «Північний потік — 2», які пролягають дном Балтійського моря від Росії до Німеччини, сталися три вибухи, які спричинили масові витоки газу. Недоторканою залишилася лише одна з чотирьох ниток газопроводу.
Уряди США, Великої Британії та ЄС заявили про цілеспрямовану диверсію. Росія вважає, що у вибухах зацікавлені США та їхні союзники. Західні й російські медіа писали про різні версії — від диверсії самих росіян до причетності України. Президент Володимир Зеленський заперечував причетність України до диверсій.
26 серпня 2025 року німецькі слідчі видали ордери на арешт шести українців, яких підозрюють у підриві. Українець Сергій Кузнєцов, якого затримали в Італії і підозрюють в участі в диверсії, заперечує звинувачення. Італійський суд дозволив екстрадувати його до Німеччини.
27 жовтня суд у Болоньї наказав передати Сергія Кузнєцова Німеччині. Захист подав апеляцію до Вищого суду Італії.
У жовтні 2025 року польський суд відмовив в екстрадиції іншого затриманого у цій справі — Володимира Журавльова — до Німеччини. Суд вирішив, що Німеччина надала недостатньо доказів, а дія, яку йому інкримінують, «була виконана в контексті злочинної та геноцидної війни, яку від 2014 року Росія веде проти України». Прокуратура Польщі вирішила не оскаржувати рішення.