Литва заборонила вʼїзд до країни ще 74 грузинським посадовцям через порушення прав людини у Грузії та репресії у країні.
Про це оголосив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс.
«Ми підтримуємо грузинський народ у його прагненні демократії та європейського майбутнього», — додав він.
Разом з Литвою Латвія на необмежений період заборонила вʼїзд до країни 16 громадянам Грузії, оголосивши їх персонами нон грата. Причин такого рішення очільниця МЗС Латвії Байба Браже не пояснила.
Наразі невідомо, проти яких саме посадовців Латвія та Литва ввели обмеження.
Що відбувається у Грузії
У жовтні 2024 року в Грузії пройшли парламентські вибори. За даними ЦВК, перемогу здобула провладна проросійська партія «Грузинська мрія — Демократична Грузія», яка набрала 53,9% голосів. За грузинськими законами ця партія отримує право одноосібно сформувати уряд. Європарламент не визнав результатів виборів.
Барʼєр у 5% подолали ще чотири прозахідні опозиційні партії. Опозиція та президентка з результатами не погодились, почалися протести.
Премʼєр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе 28 листопада 2024 року заявив, що Грузія відмовляється від перемовин про вступ до ЄС до 2028 року. Він пояснив, що 2028 рік нібито стане часом, коли Грузія буде економічно готова розпочати переговори про вступ. Після цього у країні почалися масштабні протести, їх розганяють силовики, використовуючи водомети й сльозогінний газ.
На тлі силових розгонів мітингів різні країни наклали санкції та ввели обмеження, а деякі призупинили фінансування для Грузії.
Так, США призупинили американсько-грузинське стратегічне партнерство, представники Грузії в кількох державах Євросоюзу та США заявили, що складають свої обовʼязки. Санкції проти влади Грузії за розгін протестів ввела і Україна. Сполучене Королівство теж призупинить підтримку грузинської влади й обмежить співпрацю з нею.
А Рада ЄС призупинила безвізовий режим для дипломатів і посадовців Грузії.
14 грудня минулого року відбулися вибори президента Грузії. Їхню легітимність не визнала чинний президент Саломе Зурабішвілі та опозиційні партії. Виборча колегія, абсолютну більшість якої становить провладна партія «Грузинська мрія», обрала очільником держави Михаїла Кавелашвілі.
На тлі цього однопартійний парламент ухвалив низку законопроєктів, один з яких позбавить Зурабішвілі державного захисту після закінчення її президентських повноважень.
У жовтні Конституційний суд Грузії визнав, що Зурабішвілі порушила закон, здійснивши візити до Європи без погодження урядом. Влада відмовила президентці у закордонних зустрічах, тож вона їздила до європейських партнерів власним коштом.