Парламент Естонії (Рійгікогу) схвалив заяву, за якою країна не визнає новий парламент, уряд та нового президента Грузії.
Про це повідомляє естонський мовник ERR.
Естонія не визнає парламент та уряд Грузії, які сформували після парламентських виборів у жовтні минулого року, бо там були фальсифікації та залякування населення і вони не відображають волю народу цієї держави. Країна також вважає нелегітимним нового грузинського президента Михаїла Кавелашвілі, якого обрала виборча колегія, абсолютну більшість якої становить провладна партія «Грузинська мрія».
Парламент Естонії закликає Європейську комісію та держави-члени ЄС ввести санкції проти політиків та інших посадовців Грузії, які причетні до насильницького придушення мирних демонстрацій та переслідування громадян, які відстоюють права грузинського суспільства.
Натомість Естонія вважає законною президентку Грузії Саломе Зурабішвілі та визнає її спроби завершити у державі конституційну кризу. У естонському парламенті наголосили, що їхня країна солідарна з народом Грузії, який захищає свої права людини, Конституцію, демократію та майбутнє в Європейському Союзі.
Президентські вибори в Грузії
Вибори президента Грузії відбулися 14 грудня. Виборча колегія, абсолютну більшість якої становить провладна партія «Грузинська мрія», обрала очільником держави Михаїла Кавелашвілі.
На тлі цього однопартійний парламент ухвалив низку законопроєктів, один з яких позбавить Зурабішвілі державного захисту після закінчення її президентських повноважень.
У жовтні Конституційний суд Грузії визнав, що Зурабішвілі порушила закон, здійснивши візити до Європи без погодження урядом. Влада відмовила президентці у закордонних зустрічах, тож вона їздила до європейських партнерів власним коштом.
Що передувало
У жовтні в Грузії пройшли парламентські вибори. За даними ЦВК, перемогу здобула провладна проросійська партія «Грузинська мрія — Демократична Грузія», яка набрала 53,9% голосів. За грузинськими законами ця партія отримує право одноосібно сформувати уряд. Результатів виборів не визнав Європарламент.
Барʼєр у 5% подолали ще чотири прозахідні опозиційні партії. Опозиція та президентка з результатами не погодились, почалися протести.
28 листопада 2024 року премʼєр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що Грузія відмовляється від перемовин про вступ до ЄС до 2028 року. Він пояснив, що 2028 рік нібито стане часом, коли Грузія буде економічно готова розпочати переговори про вступ. Після цього у країні почалися масштабні протести, їх розганяють силовики, використовуючи водомети й сльозогінний газ.
На тлі силових розгонів мітингів США призупинили американсько-грузинське стратегічне партнерство, представники Грузії в кількох державах Євросоюзу та США заявили, що складають свої обов’язки.
Також санкції проти влади Грузії за розгін протестів ввела Україна. Сполучене Королівство теж призупинить підтримку грузинської влади та обмежить співпрацю з нею.