Європейський парламент ухвалив резолюцію «Про погіршення політичної ситуації у Грузії». У ній Саломе Зурабішвілі визнають легітимною президенткою країни, а проти членів провладної партії «Грузинська мрія» закликають ввести санкції.
Про це повідомила пресслужба Європарламенту.
Резолюцію підтримали 400 депутатів Європарламенту, проти — 63, 81 депутат утримався під час голосування.
Євродепутати відмовляються визнавати органи влади, сформовані керівною «Грузинською мрією» за підсумками парламентських виборів у жовтні 2024 року, зокрема обраного за новою процедурою президента Михеїла Кавелашвілі. Вони закликають міжнародну спільноту бойкотувати їх.
У документі закликають ввести персональні санкції проти олігарха та засновника «Грузинської мрії» Бідзіни Іванішвілі, а також премʼєр-міністра Іраклія Кобахідзе, генсека «Грузинської мрії» Кахи Каладзе та голови партії Іраклія Гарібашвілі.
Європарламент вважає, що зараз влада Грузії порушує фундаментальні свободи й права людини та міжнародні зобовʼязання країни. Вони нівечать десятиліття демократичних реформ, які проводили влада і громадянське суспільство Грузії.
У резолюції наголосили, що єдиний шлях вирішити політичну кризу в Грузії — провести нові парламентські вибори в найближчі місяці. Їх мають провести під наглядом незалежних міжнародних спостерігачів та з дотриманням демократії.
Угорщина і Словаччина виступають проти санкцій, повʼязаних із «Грузинською мрією». Відповідно, резолюція закликає держави-члени Європейського Союзу ввести індивідуальні санкції на національному рівні. Водночас резолюції Європейського парламенту не мають юридичної сили та переважно символічні — показують політичну позицію депутатів Європарламенту.
Що відбувається у Грузії
У жовтні 2024 року в Грузії пройшли парламентські вибори. За даними ЦВК, перемогу здобула провладна проросійська партія «Грузинська мрія — Демократична Грузія», яка набрала 53,9% голосів. За грузинськими законами ця партія отримує право одноосібно сформувати уряд. Європарламент не визнав результатів виборів.
Барʼєр у 5% подолали ще чотири прозахідні опозиційні партії. Опозиція та президентка з результатами не погодились, почалися протести.
Премʼєр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе 28 листопада 2024 року заявив, що Грузія відмовляється від перемовин про вступ до ЄС до 2028 року. Він пояснив, що 2028 рік нібито стане часом, коли Грузія буде економічно готова розпочати переговори про вступ. Після цього у країні почалися масштабні протести, їх розганяють силовики, використовуючи водомети й сльозогінний газ.
На тлі силових розгонів мітингів США призупинили американсько-грузинське стратегічне партнерство, представники Грузії в кількох державах Євросоюзу та США заявили, що складають свої обовʼязки. Санкції проти влади Грузії за розгін протестів ввела Україна. Сполучене Королівство теж призупинить підтримку грузинської влади й обмежить співпрацю з нею.
Литва та Естонія розширили санкції проти грузинських політиків через їхню причетність до утисків мирних протестувальників, журналістів та опозиції.