Україна перехопила ініціативу. За кілька днів на Харківщині звільнили більше території, ніж рф захопила за останні місяці. Аналізуємо ситуацію на фронті на 200-й день повномасштабного вторгнення — мапи «Бабеля»

Автор:
Олексій Ярмоленко
Редактор:
Тетяна Логвиненко
Дата:
Україна перехопила ініціативу. За кілька днів на Харківщині звільнили більше території, ніж рф захопила за останні місяці. Аналізуємо ситуацію на фронті на 200-й день повномасштабного вторгнення — мапи «Бабеля»

Українські військові проходять повз знищену російську техніку біля міста Балаклія на Харківщині, 10 вересня 2022 року.

Getty Images / «Бабель»

Українські військові з 6 вересня розпочали контрнаступ у Харківській області, прорвали російську оборону та за кілька днів змусили окупантів покинути майже всю Харківщину. Сили оборони України змогли за кілька днів звільнити кілька тисяч квадратних кілометрів — це більше, аніж росіяни змогли окупувати за останні місяці. Звільнення всіх цих територій відкриває для української армії можливості для початку деокупації Луганщини, оскільки російські війська там дуже залежали від залізничних поставок через Харківську область.

Щонайменше на рік в Україні відклали питання з військовим обліком жінок. Ця проблема тягнеться ще з 2021-го, але під час воєнного стану вона стала гострішою — військовозобовʼязаним заборонили виїздити за кордон. А жінка, яка стала на військовий облік, теж стає військовозобовʼязаною. З 1 жовтня жінки, чиї професії входили до переліку Міноборони, мали піти до військкоматів і стати на облік. Генштаб ЗСУ ще в липні запевнив, що особливих потреб у них армія не має, а сам процес має бути добровільним, однак для цього потрібні зміни до закону. Нардепи не встигають їх внести, тому Міноборони вирішило, що наказ набуде чинності за рік. За цей час нардепи мають змінити закон і зробити військовий облік для жінок добровільним. Єдиний виняток — медики, для них облік лишатиметься обовʼязковим.

У вересні в Україні традиційно починають готувати державний бюджет на наступний рік. Однак цього року це вперше відбувається в умовах повномасштабної війни. Президент Володимир Зеленський вже заявив, що на армію піде понад один трильйон гривень. Для розуміння: усі видатки держбюджету у 2022 році мали становити 1,4 трильйона гривень. Тобто майже весь український бюджет наступного року планують витратити винятково на армію.

На сайті Укрінформу опублікували «програмну» статтю про перспективи війни у 2023 році. Її написали головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний та заступник голови оборонного комітету Верховної Ради генерал Михайло Забродський. Вони детально описують загрози, що стоять перед Україною, можливості української армії та перспективи закінчення війни.

Залужний та Забродський згадують про «центр тяжіння війни» — щось сакральне для противника, що відіграє найважливішу роль у веденні бойових дій та бажанні їх продовжувати. Вони кажуть, що багато аналітиків помилково вважають таким центром Крим, бо це основний логістичний вузол для всього фронту від Херсону до Донецька, а також особистий політичний здобуток путіна. Однак, на їхню думку, справжній «центр тяжіння війни» — це те, що громадяни рф не відчувають війни. Бойові дії не ведуться на їхній території, вони не зазнають обстрілів і тому продовжують підтримувати війну, бо на них особисто вона не впливає. Росіяни можуть стріляти в будь-яку точку в Україні, адже у них є ракети з дальністю кілька тисяч кілометрів. А українська армія стріляє на відстань близько 100 кілометрів. Тому Залужний та Забродський закликають Захід надати Україні більше далекобійної зброї, щоб створити паритет та примусити росію закінчувати війну.

У цій статті вони вперше заявили, що саме українські військові стоять за вибухами на Сакському аеродромі. Залужний та Забродський пишуть, що це сталося після «комбінованого ракетного удару». За останні ж 10 днів у Криму не відбулося жодних вартих уваги подій, а про роботу російських систем ППО публічно не повідомлялося.

На тлі масштабного контрнаступу української армії на Харківщині та Херсонщині ситуація із так званими референдумами стала ще складнішою для росії. Уже очевидно, що у вересні жодних псевдоголосувань не буде. Їх ніхто не анонсує і не називає точних дат. Наразі росіяни фактично поставили це питання на паузу. Однак у росії змогли чи не вперше на високому рівні озвучити хоч якусь дату «референдумів» — секретар генеральної ради путінської партії «єдіная росія» андрій турчак заявив, що, на його думку, псевдоголосування варто провести 4 листопада, на День народної єдності у рф. Видання «Медуза» 9 вересня писало, що у кремлі встановили цей дедлайн для всіх окупованих територій України. Через це вже виникає напруження: «референдуми» хочуть провести політики, зокрема кремлівський куратор окупованих територій України сергій кирієнко. А військові виступають за те, щоб примусово приєднати ці території до рф без жодних псевдоголосувань. Але вже 11 вересня та ж «Медуза» написала про те, що у кремлі повністю призупинили підготовку до «референдумів», а російським політтехнологам у Запорізькій та Харківській областях наказали повертатися до росії. Одне із джерел видання зазначило, що вже наступного тижня планувалося офіційно назвати дати псевдоголосувань, але тепер не йдеться вже навіть про листопад.

Харківська область

На Харківському напрямку російські війська і далі намагаються покращити позиції. Вони вдавалися до наступів уздовж лінії фронту — за останні 10 днів намагалися рухатися в бік сіл Прудянка та Руські Тишки на північ від Харкова, однак безрезультатно. Досі до кінця не зрозуміла ситуація у селі Уди. Генштаб ЗСУ повідомляв і про його обстріли, і про безуспішні спроби наступу росіян, однак нових відео чи фото з цього села ані від українських, ані від російських військових немає. Зараз, судячи з усього, російська армія повністю покидає окуповану територію на північ від Харкова.

Найцікавіша ситуація почалася у районі міста Балаклія. Шостого вересня українські військові пішли у контрнаступ, прорвали оборону росіян та вклинилися на окуповану територію на десятки кілометрів.

Контрнаступ ЗСУ на Харківщині

  1. Українські військові звільнили село Вербівка на захід від Балаклії та рушили на північ.

  2. Сили оборони України досягли села Волохів Яр. На південь від Балаклії були звільнені села Байрак та Нова Гусарівка. Зʼявилася перша інформація про звільнення Балаклії.

  3. Українські військові досягли селища Шевченкове. Місто Балаклія офіційно було звільнене.

  4. Українські військові звільнили селища Чкаловське та Шевченкове. Зʼявилися перші фото Сил оборони України на околицях Купʼянська, а також на березі річки Оскіл.

  5. Українські військові зайшли в Купʼянськ та підняли там український прапор. Місто розділене річкою Оскіл, і лівобережна його частина поки лишається окупованою. Також Сили оборони України досягли північних околиць Ізюму. Крім цього, українські військові рушили і на північ Харківської області у бік Вовчанська.

  6. Українські військові зайшли у селище Козача Лопань на північ від Харкова, а також у село Гоптівка. Крім цього, росіяни покинули міста Ізюм та Вовчанськ, а також селища Великий Бурлук і Дворічна.

Українська армія фактично провела успішну контрнаступальну операцію за тактикою бліцкригу, коли після прориву оборони противника наступальні підрозділи намагаються із великою швидкістю просунутися якомога глибше в тил ворога і створюють там хаос. Передові групи українських військ швидко розвивали наступ, досягали населених пунктів, знищували малочисельні вогневі точки росіян та рухалися далі, не даючи окупантам збудувати нову лінію оборони, зупинити наступ і підтягти резерви. В ідеалі росіяни мали б відступити на заздалегідь підготовлені позиції, але, схоже, їх просто не було. Це дозволило Силам оборони України дуже швидко досягти річки Оскіл та перерізати сполучення між містами Ізюм та Купʼянськ. Спроби росіян підтягти резерви та зупинити просування українських військ були невдалі — їм не давали можливості розгорнутися, окопатися або налагодити хоч якусь взаємодію між собою.

Територія у трикутнику між містами Ізюм, Купʼянськ та селищем Чкаловське з 6 вересня була оповита туманом війни, у якому ніхто не розумів, наскільки далеко змогли просунутися українські військові і де саме вони перебувають. Станом на 10 вересня вже стало зрозуміло, що російські війська відходять з цих територій. Це підтвердило і російське міноборони, яке назвало прорив своєї оборони і повне обрушення фронту від Харкова до Словʼянська «операцією зі згортання та перекидання військ» на територію Донеччини. А вже 11 вересня на своїх мапах взагалі показало відхід майже з усієї території Харківщини. Під контролем окупантів нібито лишається лише лівий берег річки Оскіл, де розташовані частина Купʼянська, а також селище Борова. Українські військові поки не дійшли до всіх залишених росіянами населених пунктів і щодня публікують все нові й нові фото з українським прапором у звільнених селах та містах Харківщини.

Чи не головним результатом усього цього контрнаступу стало звільнення міста Купʼянськ, принаймні його правобережної частини. Це місто було дуже важливим логістичним вузлом для окупантів — через нього проходить залізниця з російських міст Бєлгород та Валуйки. Частину цього шляху українські військові тепер контролюють, а іншу тримають під вогневим контролем. Через залізницю з Купʼянська росіяни здійснювали поставки Ізюмському угрупованню, у район міст Лиман та Святогірськ Донецької області, і навіть на Луганщину — через місто Сватове до міст Кремінна, Рубіжне та Сєверодонецьк. Тепер російським підрозділам, які досі перебувають у цих населених пунктах, буде значно складніше отримувати підкріплення.

Звільнення Харківщини, зокрема міста Ізюм, значно посилить постачання українських військ на Донбасі. Усе через те, що ще навесні російська армія планувала охопити Сили оборони України на Донбасі у кільце, рухаючись з Ізюму на південь і з Запорізької області на північ. Тепер же українська армія матиме ще додаткові дороги для безперебійної логістики. Для міст Словʼянськ та Краматорськ загроза обстрілів чи гіпотетичного захоплення знизилася в рази, що зробило їх майже тиловими містами. Крім цього, Україна навіть може спробувати забезпечити ці міста теплом та газом під час опалювального сезону, якщо встигне швидко відремонтувати труби, що йшли через Ізюм.

За кілька днів українська армія у Харківській області досягла чи не найбільших воєнних успіхів за весь час з 24 лютого. Подібні рейди востаннє проводила лише російська армія і аж наприкінці лютого — на початку березня. Сили оборони України вже звільнили понад дві тисячі квадратних кілометрів і продовжують рухатися далі. Загальна кількість звільнених територій може сягнути понад 8 тисяч квадратних кілометрів. Росіяни за все літо змогли окупувати лише близько 2—3 тисяч квадратних кілометрів. Фактично окупанти втратили 10% підконтрольних територій України.

«Бабель»

Донбас

Станом на 11 вересня ситуація між містами Ізюм та Словʼянськ до кінця невідома, хоча росіяни нібито мали й покинути ці території, переважна більшість яких вкрита лісами. Попри заяви російського міноборони невідомо також, куди саме окупанти відійшли і де будуватимуть нову лінію оборони. Через проблеми з логістикою та загрозою оточення армія рф цілком могла відійти і з міста Святогірськ.

Активізувалися бойові дії на лівому березі річки Сіверський Донець. Принаймні українська влада вже офіційно підтвердила, що українські військові або повністю контролюють, або принаймні здійснюють вилазки на той берег. У Генштабі заявили про звільнення села Озерне на південь від міста Ямпіль, а також зʼявилося відео з українськими військовими у селі Старий Караван. Проросійські Telegram-канали пишуть про бої на околицях міста Лиман, однак в Україні поки офіційно це не підтверджують. Взяття Лиману та Ямполя відкриє для українських військових можливість наступу як у бік селища Борова на Харківщині, так і в бік міста Кремінна на Луганщині.

У напрямку на місто Сіверськ російські війська не досягли жодного успіху, хоча і намагалися просуватися у бік сіл Григорівка, Серебрянка та Верхньокамʼянське, що на схід від міста. Володимир Зеленський 4 вересня заявив, що українська армія на напрямку Сіверськ — Лисичанськ змогла контратакувати і зайняти вигідні висоти. Імовірно, йдеться про висоти між селами Верхньокамʼянське та або Білогорівка, або Спірне.

Росіяни намагаються оточити Бахмут, але успіхів майже не мають. У Соледарі тривають вуличні бої біля заводу KNAUF, але далі в місто російська армія пройти не може. У сам Бахмут окупанти теж не заходять — залишаються на околицях. Основних зусиль вони докладають на південь від міста.

Найімовірніше, російські війська таки захопили село Кодема. В останні дні воно зникло зі зведень Генштабу ЗСУ. Натомість там повідомляють, що окупанти безуспішно намагаються наступати на село Миколаївка Друга, а воно розташоване вже за Кодемою. Це побічно свідчить про втрату населеного пункту. Однак на решті напрямків навколо Бахмуту росіяни успіху не мають: захопити село Зайцеве вони не можуть.

Тривають запеклі бої вздовж західних околиць Донецька між містами Авдіївка та Марʼїнка. Наступати на цьому напрямку окупанти почали ще у перші дні серпня. Вони, найімовірніше, повністю взяли Піски, хоча і досі публікують відео ударів по українських позиціях у цьому селі. Але крім цього росіяни нічого більше не досягли. За вісім років війни на Донбасі усі західні околиці Донецька перетворилися на потужні укріпрайони із величезною кількістю захисних споруд, і росіянам доводиться витрачати занадто багато зусиль, щоб тут просуватися. Навіть у своїх Telegram-каналах вони хизуються тим, що банально взяли окремі позиції українських військових. Про захоплення населених пунктів поки навіть не йдеться.

На лінії між містом Вугледар та селищем Велика Новосілка суттєвих змін немає. Росіяни намагаються просунутися до самого Вугледару, проте безуспішно. Також російські Telegram-канали заявили про нібито захоплення сіл Времівка та Новопіль на захід від Великої Новосілки, але жодних підтверджень цьому немає.

«Бабель»

«Бабель»

Запорізька область та Херсонщина

Лінія фронту у Запорізькій області залишається без змін. Ця ділянка досі найбільш «спокійна» — жодна сторона не намагається просуватися. ЗСУ продовжують бити по російських позиціях, базах та складах в окупованих містах, зокрема в Токмаку та Мелітополі. Росіяни у відповідь масовано обстрілюють цивільну інфраструктуру. Через це місцева влада почала евакуювати з міста Оріхів жінок, дітей та людей похилого віку.

Ситуація на Запорізькій АЕС після візиту місії МАГАТЕ дещо стабілізувалася. Повністю обстріли не припинилися, однак їхня інтенсивність дещо зменшилася. Можливо, на це вплинуло те, що на станції та в Енергодарі МАГАТЕ залишило двох своїх спостерігачів. Вони працюватимуть там постійно.

Сім принципів безпеки ядерних об'єктів

  • Фізична цілісність обʼєктів.

  • Стабільна робота всіх систем безпеки.

  • Безпека та безперешкодна робота персоналу.

  • Надійне та безперебійне електропостачання станції.

  •  Безперебійні логістичні маршрути для підвезення необхідного спорядження чи інструментів.

  • Наявність робочих та ефективних систем радіаційного моніторингу.

  • Надійний звʼязок із регулятором чи власником станції.

Саме ж МАГАТЕ оприлюднило звіт про свій візит на станцію. Члени місії заявили, що на Запорізькій АЕС порушені всі сім принципів безпеки ядерних обʼєктів. До того ж, на території помітили російських військових і техніку та працівників «Росатома». У звіті МАГАТЕ підкреслює, що український персонал продовжує повністю виконувати свою роботу та забезпечувати стабільну роботу станції, однак люди перебувають у постійному стресі та під тиском, а росіяни не допускають їх до всіх будівель ЗАЕС, що загрожує безпеці. МАГАТЕ закликало повністю припинити обстріли навколо ЗАЕС і домовитися про створення захисної зони біля станції.

Українські військові мають успіхи і на Херсонщині. Там теж продовжується контрнаступ, однак не такий швидкий, як на Харківщині. Причина — інша тактика та підготовленість російських військ. Вони встигли перекинути сюди підкріплення та створити кілька ліній оборони.

Однак 4 вересня Сили оборони України офіційно підтвердили звільнення селища Високопілля на півночі Херсонської області. Президент Зеленський тоді заявив про два звільнених населених пункти. Найімовірніше, йдеться також про село Ольгине на захід від Високопілля. Українські військові продовжують тиснути на цьому напрямку і ведуть бої за селище Архангельське.

Розширюється і плацдарм українських військ на лівому березі річки Інгулець у районі сіл Андріївка та Лозове. Сили оборони звільнили села Благодатівку та Білогірку і просуваються вглиб Херсонської області. Генштаб ЗСУ останні дні постійно повідомляє про те, що росіяни обстрілюють село Сухий Ставок і намагаються наступати на село Безіменне. Російське міноборони теж каже про нібито «знищення української техніки» у Безіменному. Вочевидь, Сили оборони України просуваються далі вглиб російської оборони в бік річки Дніпро. Якщо просування буде успішним, це дозволить розрізати російські війська на правому березі Дніпра навпіл. А угруповання на півночі Херсонщини не матиме змоги переправитися через Дніпро, бо мости розташовані нижче за течією.

Українські війська продовжують регулярно і прицільно бити по переправах через Дніпро та Інгулець. Супутникові знімки підтверджують, що міст через Каховську ГЕС, швидше за все, повністю обвалився. Більш чіткі знімки 2 вересня показували, що впала частина мосту, а на знімках за 6 вересня його не видно взагалі.

Зруйнували Сили оборони України і міст через Інгулець біля села Дарʼївка. Там росіяни звели понтонну переправу, тепер вона зруйнована, а на базі росіян біля неї видно сліди масштабної пожежі.

«Бабель»

«Бабель»

Постачання зброї

Восьмого вересня відбулося вже пʼяте засідання союзників України у форматі «Рамштайн». Як і минулого разу, ані під час засідання, ані після нього якихось проривних анонсів щодо зброї для України не було. У Пентагоні лише зазначили, що обговорювали довгострокову військову допомогу для української армії.

Однак деякі анонси все ж були. США оголосили про новий пакет допомоги на $675 мільйонів. До нього увійшли, зокрема, додаткові боєприпаси для HIMARS; чотири 105-міліметрові гаубиці; додаткові протирадіолокаційні ракети HARM; тисяча 155-міліметрових пострілів дистанційних протитанкових мін (RAAM) та багато іншого.

Також видання Bloomberg повідомило про те, що США передали Україні високоточні артилерійські снаряди Excalibur. Вони можуть стріляти на 40 км та наводяться за GPS. Це робить їх максимально точними і дозволяє влучати по цілях за чітко визначеними координатами.

Від Норвегії Україна отримає 160 ракет Hellfire. Це американська керована ракета класу «повітря — земля». Застосовується проти обʼєктів із сильним захистом: гелікоптерів, бойових літаків, безпілотників, наземних транспортних засобів. Зазвичай такі ракети випускаються з авіації, але норвежці передадуть Україні спеціальні пускові установки.

Ми стежимо за ситуацією на фронті щодня. Підтримати «Бабель» можна коли завгодно і зараз теж:

🔸 у гривні

🔸 у криптовалюті

🔸 Patreon

🔸 PayPal: [email protected]

Українські прапори на памʼятнику Тарасу Шевченку, що розташований на центральній площі міста Балаклія, Харківська область, 10 вересня 2022 року.

Getty Images / «Бабель»