Постачання протитанкових комплексів, українська ППО, авіація — пояснює експерт Defence Express Олег Катков.
Що нам надсилають? Проти чого це допоможе, за яких умов?
Уявімо, що буде повномасштабна агресія із застосуванням авіації за сценарієм сучасних доктрин: спочатку виведуть з ладу всю інфраструктуру за допомогою оперативно-тактичних ракетних комплексів і крилатих ракет.
Беремо, наприклад, Югославію та обидві операції в Іраку, а це поки що єдині приклади таких конфліктів на великих територіях [Грузія все ж за площею не більше за три області України]. Дальнобійними ударами виводять з ладу електромережі, бʼють по пунктах управління, аеродромах, складах ПММ, базах зберігання, розвіданих позиціях ЗРК. Що важливо: у разі активної РЕБ ймовірність перехопити балістичну ракету від «Іскандера» тими зенітними ракетними комплексами, які зараз є у ЗСУ, мені здається мінімальною. Тобто в разі повномасштабної агресії РФ намагатиметься вивести з ладу централізовану систему управління ППО та армії загалом.
Тільки потім іде наземна частина. Так от, усі поставки зброї в Україну, офіційно відомі, призначені лише проти наземної частини операції та для ближнього бою.
Постачання зброї в Україну від союзників.
Facebook / Алексей Резников
Чи довго українських військових потрібно вчити користуватися Javelin і NLAW?
Проблема в тому, що ми не інтегровані до системи озброєння НАТО. Нам можуть постачати лише речі «самі в собі», які не залежать від сумісності з іншою зброєю країн-членів НАТО, а підготовка до освоєння не потребує тривалих термінів. Навчання користуватися NLAW на мінімально необхідному рівні — кілька занять і тренажер на ноутбуці. Але те, що нам почали постачати озброєння в такій кількості та якості, безпрецедентно з 2014 року. Тих же NLAW британці дали приблизно 10% від усіх своїх запасів. Такого раніше не було, і сам факт вже може протверезити Генштаб РФ в оцінці реальних можливостей своїх бронетанкових підрозділів у боях проти нашої армії.
Британський інструктор вчить українських військових користуватися NLAW.
Міністерство оборони України
Яка якість зброї?
У РФ повторюють, що незабаром у цих NLAW завершується термін придатності й саме тому їх направили в Україну. Але гарантійний термін зберігання ракет — 20 років, а найстарішому виробленому NLAW зараз близько 12 років. Щонайменше 8 років ці комплекси працюватимуть. Після цього їх або обслужать і продовжать їхній ресурс, або замінять на нові. Чи потрібна така зброя? Так. Чи це вся зброя, яка нам потрібна? Ні.
Постачання зброї від союзників.
Facebook / Алексей Резников
Чого реально не вистачає?
Оновленої ППО. Але поки що далі розмов про надання західних зенітних ракетних комплексів справа не йде. По-перше, це дорожче на порядок, ніж те, що постачають зараз (чотири батареї новітньої версії MIM-104 Patriot — $4,75 мільярда), по-друге, на навчання знадобиться пів року чи рік.
А наскільки погано у нас із ППО?
Наразі вважається, що все добре. Але річ у тім, що РФ чудово знає, як подавляти системи С-300 та «Бук», тому що конструкторські бюро, які їх робили, розташовані в Росії.
Другий аспект: усі ці комплекси «родом із СРСР» і створені на технологічній базі 1970—1980-х років. Вони надійні, але не сучасні. На графіку — повністю публічні дані з Візії Повітряних сил щодо стану наших ЗРК. Із 2025 року почнеться їх лавиноподібне скорочення через старіння. Понад 30 років для ЗРК, а це наймолодші зразки, — це вже досить серйозний термін, особливо без модернізацій, яких ми не проводили на серйозному рівні.
Графік скорочення ППО в Україні згідно з Візією Повітряних сил.
Чи поставлятимуть в Україну ЗРК?
Поки про такі комплекси, як MIM-104 Patriot, NASAMS або будь-які інші повноцінні ЗРК, здатні захистити від повномасштабного повітряного нападу, не йдеться. Тільки про переносні зенітно-ракетні комплекси FIM-92 Stinger. Це, власне кажучи, зброя ближнього бою. Проти крилатих і балістичних ракет або навіть літака на висоті понад 4 кілометри він не працює. Stinger може збити гелікоптер або штурмовик, а їх використання, за сучасною військовою доктриною, починається, коли небо вже завойовано. Водночас значне посилення української ППО може стати найголовнішим фактором стримування повномасштабного наступу РФ.
На сьогодні є дозвіл для балтійських країн реекспортувати Stinger і, начебто, є намір від США. Можливо, комплекси вже прилетіли. Для розуміння: навчити людину з базовою підготовкою користуватися Stinger — це два тижні дуже інтенсивного тренінгу.
Чи є Україні що протиставити авіації РФ?
У нас близько 50 одиниць МіГ-29 і Су-27, наймолодшому з яких 30 років. І є таке поняття, як справжня боєздатність, тобто не всі 100% з них готові до виконання завдання через технічний стан. У РФ сукупно близько 500 винищувачів, перехоплювачів і багатофункціональних літаків, призначених для повітряного бою, без урахування бомбардувальників, штурмовиків та інших бойових машин. Зрозуміло, далеко не всі з них будуть задіяні.
Також Кремль влив величезні кошти в модернізацію своїх Повітряних сил. Наймасовіші російські винищувачі Су-30СМ і Су-35С — це хоч і глибокі модернізації Су-27, але нові серійні машини з новою електронікою, двигунами, авіонікою та більш далекобійними ракетами «повітря — повітря».
Тому ще одним видом вкрай дієвої допомоги союзників України може стати створення силами авіації НАТО в нашому небі так званої A2/AD — зони заборони доступу, коли всі ворожі обʼєкти знищуватимуться під час перетину кордонів. Цей варіант зараз абсолютно гіпотетичний, але ще пів року тому такими ж були думки про можливість отримати всього за лічені дні тисячі протитанкових комплексів від США та Великої Британії.
Озброєння територіальної оборони — пояснює командир мінометного взводу ТрО Євген Лешан
Іноземні поставки звільняють армійську зброю для тероборони? Грубо кажучи, кадрових армійців озброюють британськими ПТУРами, а їхні українські аналоги можуть дістатися теробороні?
Так працюють аналоги тероборони та резерву в усьому світі: бойові частини отримують сучасне озброєння, звʼязок, обмундирування, а резервісти та частини тероборони — щось простіше, з морально застарілого, однак ще придатного. Не знаю, чи спрацює ця логіка при розподілі американських Javelin і британських NLAW. Іронія в тому, що для управління ПТУРами радянського зразка потрібна набагато серйозніша підготовка — там немає режиму «вистрілив і забув», тому доведеться витратитися на навчання операторів ПТУР у ТрО. Але якщо ця загальна логіка озброєння ТрО збережеться, то старі радянські ПТУРи підуть туди. Утім, їх у нас багато, тож і на бойові частини ЗСУ вистачить.
Чи справді тероборона має дуже стару зброю, наприклад, кулемети Дегтярьова? Вони у принципі зараз можуть бути актуальними?
Так, кулемети Дегтярьова у великій кількості законсервовані на складах Міноборони ще з дуже «бородатих» часів, і ними справді подумують озброїти тероборону. Принаймні заняття з ними проводять.
Наскільки вони актуальні? Є суворий армійський принцип: найкраща зброя та, яка в тебе є. ДП-27, мʼяко кажучи, не ідеальна зброя за сучасними мірками — вона важча, складніша і примхливіша за сімейство «калашникових», є ціла купа нюансів, які потрібно знати і враховувати, щоб ДП не перетворився на нікчемну залізяку. Але за належної кваліфікації та відповідальності кулеметника це цілком смертоносна зброя, яка ще послужить.
Мисливські карабіни справді можуть стати в нагоді в разі великої війни?
В Україні майже вся цивільна зброя вважається мисливською. Це і гладкоствольні дробовики, і класичні двостволки для полювання на качок, і болтові карабіни, і захищені АК і AR системи, що від армійських відрізняються лише неможливістю стріляти чергами. Це й усілякі снайперські гвинтівки. Останні дуже знадобляться, якщо до них додається добре навчений стрілець.
Тренування Чернігівського батальйону тероборони.
Facebook / Оперативне командування "Північ"
Використання особистої зброї передбачено лише для учасників «добровольчих формувань територіальних громад» — сільські мужики організовано зі своїми ружбайками сходяться й охороняють своє село чи якийсь обʼєкт. На такому рівні, звісно, і дробовик згодиться. Для серйозних бойових дій мисливська зброя є малопридатною. Для такого завдання потрібна відповідна кількість боєприпасів, а вони дорогі, самі громадяни не зможуть забезпечити собі таку кількість і тим паче регулярно поповнювати запаси. І держава теж не зможе, причина — різнобій із калібрами та типами боєприпасів для цивільної зброї. Адже це і 12-й калібр, і 223, і 7,62 × 39, і 7,62 × 51, і 7,62 × 54 — список можна продовжувати. Це дуже складне логістичне завдання. А щоб підтримувати порядок у тилу силами добровольчого формування, карабінів та іншої мисливської зброї цілком вистачить.
Захист від Росії в морі — пояснює засновник інформаційного порталу «Мілітарний» Тарас Чмут
Чим Україна може захиститися від вторгнення з моря чи від морської блокади?
Нічим. Необхідні берегові протикорабельні ракетні комплекси, ракетні катери та сучасна авіація. Нині нічого з цього немає. Щоб ми отримали це, освоїли та поставили на чергування, потрібні роки. Перше, що отримаємо в цьому контексті, — це український протикорабельний РК-360 «Нептун», який робить КБ «Луч». Перший дивізіон мають передати Військово-морським силам у першому кварталі 2022 року. Другий комплекс лише замовили наприкінці минулого року, зараз його виробляють. Загалом ми очікуємо на три комплекси.
Але між тим, як ми його отримаємо і поставимо на чергування, пройдуть ще місяці. До того ж не вирішена проблема гарантованого ефективного цілевказання на його максимальній відстані роботи — 280 кілометрів. А це одне з головних завдань протикорабельних комплексів.
А західні партнери можуть передати протикорабельні комплекси? Чи це занадто дорога та складна зброя?
Якби ми почали про це говорити хоча б кілька років тому, то таку зброю вже могли б або закупити, або отримати. Україна зробила ставку на власне виробництво. Але західні партнери все ж таки допомагають і передають різні системи, які збільшують наш потенціал у морі, ті ж «Айленди», наприклад. Але це все не зброя та техніка, що можуть зупинити росіян на морі. Щоб зупинити, потрібні берегові протикорабельні комплекси.
Комплекси роблять у Києві. А де взяти ракетні катери?
На рівні Кабінету міністрів затвердили угоду з Великою Британією, яка передбачає кредит у 1,25 мільярда фунтів стерлінгів на спільну розробку, будівництво та передачу Україні восьми ракетних катерів і створення двох військово-морських баз в Очакові та Бердянську, а також передачу двох тральщиків-міношукачів Ramsey і Blyth зі складу Королівського флоту. Наразі все на етапі розробки проєкту катерів. Сподіваюся, що цього року їх почнуть будувати. І в найближчі 5—7 років ми очікуємо на ці ракетні катери.
Сильна армія + вільна журналістика = незалежна демократія. Журналістиці можна допомогти донатом.