Журналісти дізналися про ще чотирьох українців, які можуть бути причетними до викрадення в Кишиневі колишнього українського судді Миколи Чауса. У Молдову вони в’їхали, імовірно, за паспортами прикриття.
Про це йдеться в розслідуванні проєкту RISE Moldova, підготовленому у співпраці з українським проєктом «Слідство.Інфо».
Журналісти вказують, що за останні кілька тижнів змогли проаналізувати дані понад 20 українських громадян, які потрапили під увагу молдавського слідства через викрадення Чауса.
Раніше ЗМІ встановили прізвище одного з них — це Едуард Ставицький, реальне ім’я якого, імовірно, Андрій Куценко. Він приїздив до Молдови у складі іншої групи українців. Журналісти з’ясували, що він може бути повʼязаний з Головним управлінням розвідки Міноборони України. Хоча в розвідці спростовують будь-яку причетність. Також глава Міністерства закордонних справ Дмитро Кулеба запевняв, що Україна не причетна до викрадення.
За три тижні з часу викрадення екссудді в Україні так і не порушили кримінальну справу за цим фактом, додають журналісти.
Крім вище згаданого Едуарда Ставицького, ЗМІ встановили ще чотирьох українців, які вʼїхали в Молдову, імовірно, під вигаданими іменами.
За десять днів до викрадення Чауса (24 березня) кордон перетнули 33-річний Олексій Нечаєв і 36-річний Олексій Сотников — обидва громадяни України. Через два дні в Молдову також вʼїхали ще два українці — 24-річний Андрій Бородинов і 50-річний Сергій Гончар. Згодом правоохоронці зʼясують, що двоє останніх мешкали в одному готелі Кишинева в сусідніх номерах, при цьому Гончар розраховувався готівкою за два номери.
3 квітня, через шість годин після викрадення Чауса, Нечаєв, Сотников і Бородинов виїжджають з Молдови на рейсовому мікроавтобусі. Щодо Гончара, то за інформацією джерел журналістів, жодна людина з таким іменем не покидала територію країни.
Згідно з матеріалами молдовського слідства, які вивчили журналісти, під цими іменами четверо українців зупинялися в Кишиневі в різних готелях і орендували автомобілі, зокрема оснащені датчиком GPS, що дозволяє визначати маршрут пересування. Завдяки цим даним молдовським силовикам вдалося пізніше простежити частину маршруту та виявити, що деякі зі згаданої групи українців кілька днів поспіль їздили по району, де жив Чаус, і бували біля його будинку.
Журналісти після проведеної додаткової перевірки також зазначають, що, імовірно, всі четверо чоловіків приїжджали в Молдову під вигаданими іменами. Іншими словами, за паспортами прикриття, які зазвичай використовують спецслужби для спецоперацій.
- 3 квітня адвокати екссудді Дніпровського райсуду Києва Чауса повідомили про його викрадення. За їхніми словами, Чауса викрала в центрі столиці Молдови група озброєних людей і вивезла в невідомому напрямку.
- 5 квітня глава МВС Молдови заявив про затримання першого підозрюваного. За його словами, Чауса викрали іноземні громадяни, вони вже покинули країну, перейшовши молдовсько-український кордон. Листувалися організатори викрадення українською мовою.
- За місяць до цього, 3 березня, Верховний суд Молдови відмовився надати Чаусу політичний притулок. У САП після цього заявили, що тепер суд першої інстанції Молдови продовжить слухання справи про екстрадицію судді. В Україні Чаусу загрожує позбавлення волі від 8 до 12 років.
- Нагадаємо, у серпні 2016 року НАБУ порушило справу проти Чауса — слідство встановило, що суддя отримав хабар $150 тисяч готівкою, з яких $80 тисяч сховав у дволітровій банці. Однак без рішення парламенту відразу затримати суддю не змогли — через суддівський імунітет. Згодом Чаус перестав зʼявлятися на допити в НАБУ, його оголосили в розшук. 6 вересня того ж року Верховна Рада зняла недоторканність з Чауса, а Соломʼянський суд дозволив його затримати. Інтерпол оголосив Чауса в розшук у листопаді 2016 року, а за кілька місяців — 1 березня 2017 року — суддю затримали в Кишиневі.