Журналісти з’ясували, що до викрадення в Молдові колишнього українського судді Миколи Чауса можуть бути причетні люди, які пов’язані з українськими розвідувальними та правоохоронними органами. Раніше в Міністерстві закордонних справ запевнили, що Україна не причетна до викрадення.
Про це йдеться в спільному розслідуванні проєкту «Слідство.Інфо» та видання RISE Moldova.
Розслідувачам вдалося отримати копії паспортів десяти людей, яких правоохоронці Молдови перевіряють на причетність до ймовірного викрадення судді. Усі вони є громадянами України.
Зокрема, за інформацією джерел журналістів у прикордонних органах Молдови, двоє з них по обіді 24 березня дісталися пропускного пункту «Могилів-Подільський — Отач». Вони перейшли міст над річкою Дністер і опинилися в Молдові.
Журналісти встановили, що чоловіки мали українські закордонні паспорти на імена Юрія Коваленка й Едуарда Ставицького. За даними розслідувачів, вони пов’язані з українською військовою розвідкою.
Журналісти дізналися, що Коваленко навчався у вищому воєнному навчальному закладі Одеси, у 2015 році мешкав у військовій частині А2659 у Києві, де розташована Воєнно-дипломатична академія імені Березняка, яка готує, зокрема, професійних військових розвідників. А вже у 2018 році Коваленко вказував місцем проживання вулицю Електриків, 33, що на Рибальському півострові столиці. За цією ж адресою розташоване Головне управління розвідки Міноборони України.
Сам Коваленко відмовився коментувати свою причетність до військової розвідки. Однак він підтвердив, що перебував у Молдові з 24 березня до 3 квітня, але не захотів пояснити, що саме там робив.
За даними журналістів, 24 березня разом із Коваленком до Молдови прибув Едуард Ставицький, який отримав закордонний паспорт за місяць до поїздки. Журналісти зазначають, що після тривалих пошуків їм так і не вдалося знайти людину з такими ж даними, як у закордонному паспорті.
Натомість вони встановили, що суттєву схожість з особою на паспорті має киянин Андрій Куценко, дані якого, стверджують розслідувачі, теж засвідчують його зв’язок з розвідкою. У 2000-х роках Куценко був прописаний у Києві за адресою Повітрофлотський проспект, 6. Це офіційна адреса Міністерства оборони України, там також розташована одна з військових частин.
В отриманих журналістами документах зазначається, що Куценка у 2009 році взяли на службу у військову частину, розташовану в Києві на Рибальському півострові. За цією адресою розташоване вже згадане Головне управління розвідки Міноборони. Там же був прописаний і Коваленко. Сам Куценко в розмові з журналістами заперечив, що працює в розвідці Міноборони.
Також журналісти від своїх джерел отримали паспорт ще одного українця, який може бути причетним до викрадення судді. Ідеться про колишнього правоохоронця Олександра Костенюка. Щонайменше до червня 2018 року чоловік працював у львівській Нацполіції — обіймав керівну посаду в управлінні карного розшуку.
У розмові з журналістами Костенюк теж заперечив свою причетність до викрадення Чауса і не дав чіткої відповіді, чи був у Молдові останнім часом.
Журналісти також ідентифікували раніше засудженого львів’янина Олега Стадника та колишнього старшого інструктора в окремому загоні спецпризначення Нацгвардії Михайла Булегу. Останній підтвердив, що їздив до Молдови на відпочинок, але заперечив свою причетність до зникнення Чауса.
За даними журналістів, більшість із 10 громадян України, яких правоохоронці перевіряють на причетність до викрадення екссудді, останнім часом проживали у Львівській області.
- 3 квітня адвокати екссудді Дніпровського райсуду Києва Чауса повідомили про його викрадення. За їхніми словами, Чауса викрала в центрі столиці Молдови група озброєних людей і вивезла у невідомому напрямі.
- 5 квітня глава МВС Молдови заявив про затримання першого підозрюваного. За його словами, Чауса викрали іноземні громадяни, вони вже покинули країну, перейшовши молдовсько-український кордон. Листувалися організатори викрадення українською мовою.
- За місяць до цього, 3 березня, Верховний суд Молдови відмовився надати Чаусу політичний притулок. У САП після цього заявили, що тепер суд першої інстанції Молдови продовжить слухання справи про екстрадицію судді. В Україні судді загрожує позбавлення волі на термін від 8 до 12 років.
- Нагадаємо, у серпні 2016 року НАБУ порушило справу проти Чауса — слідство встановило, що суддя отримав хабар $150 тисяч готівкою, з яких $80 тисяч сховав у дволітровій банці. Однак без рішення парламенту відразу затримати суддю не змогли — через суддівський імунітет. Згодом Чаус перестав зʼявлятися на допити в НАБУ, його оголосили в розшук. 6 вересня того ж року Верховна Рада зняла недоторканність з Чауса, а Соломʼянський суд дозволив його затримати. Інтерпол оголосив Чауса в розшук у листопаді 2016 року, а за кілька місяців — 1 березня 2017 року — суддю затримали в Кишиневі.
- У липні 2019 року президент України Володимир Зеленський заявив, що Молдова сприятиме екстрадиції Чауса, але відтоді екссуддя залишався за кордоном.