Науковці з усього світу досліджують тишу у Світовому океані, яка наступила через пандемію коронавірусу, коли судноплавство та інша людська діяльність на воді та під нею суттєво скоротилась. Тепер дослідники намагаються встановити рівень цих змін і те, як саме вони впливають на морське життя.
Про це пише BBC.
Професор Сент-Ендрюського університету Великої Британії Пітер Тяк зазначає, що локдауни по всьому світу призвели до скорочення морських перевезень, що було б неможливим без пандемії.
Разом із групою науковців Тяк визначив 200 гідрофонів — підводних мікрофонів, які встановили раніше в різних частинах Світового океану. Мета їхнього дослідження — за допомогою гідрофонів визначити, як змінився рівень шуму та його вплив на підводних мешканців.
Також науковці планують не лише зрозуміти, наскільки змінився антропогенний шум в океані, але й визначити, як саме цей шум за десятки років вплинув на морське життя.
«За значного зниження рівня шуму транспорту та людської активності ви чуєте більше співу птахів або, імовірно, бачите більше диких тварин у своєму середовищі, і нам потрібні способи контролювати це в океані. Ми надто сильно вплинули на Світовий океан забрудненням і кліматичними змінами, але річ у тім, що шум можна відносно легко приглушити», — сказав Тяк.
Професорка Нью-Гемпширського університету США Дженніфер Міксіс-Олдс повідомила, що дані про рік «тихого» океану можуть насправді відкрити значно більше нового, ніж просто розуміння шумового забруднення. Зокрема, вона прагне скласти карту звукового ландшафту водного світу.
«Ми можемо багато чого навчитися, просто слухаючи шум океану. Одна з моїх цілей — створити глобальну карту звукового ландшафту океану, на якій ви могли б бачити звуки судноплавних маршрутів, моделі міграції китів за їхніми піснями та навіть дізнаватися про кліматичні зміни за звуками відколу айсбергів», — сказала Міксіс-Олдс.
За словами науковиці, прослуховування океану може посприяти пошуку балансу між людською діяльністю та природними процесами в океані.
Існують докази того, що протягом десятиліть антропогенний шум поступово починає порушувати природний звуковий баланс океану. Судноплавство, військова активність, підводні дослідження покладів нафти й газу «глушать» здоровий звуковий ландшафт морського життя.
Найбільш яскраво ця втрата рівноваги проявляється у таких явищах, як викидання китів на береги — науковці вважають, що цих глибоководних тварин травмує використання військово-морських гідролокаторів. За словами професора Тяка, навіть мальки риб використовують звук коралових рифів, щоб зрозуміти, де їм оселитися. Морські жителі не покладаються на зір так, як люди, щоб визначити своє оточення.
«Якщо ви коли-небудь займалися підводним плаванням, ви розумієте, що можете бачити лише на кілька метрів, однак можете чути речі за кілометри — навіть за сотні кілометрів. Морське життя розвинуло дивовижні механізми, що дозволяють зрозуміти, де шукати здобич і спілкуватися», — сказав науковець.
Тяк переконаний, що людству необхідно змінити мислення — перестати задаватися питанням, скільки шуму ми можемо ще викинути в океан, і почати думати над тим, як зменшити його та компенсувати шкоду.
- Неподалік столиці Філіппін Маніли дайвери виявили кораловий риф, усіяний одноразовими медичними масками. Екологи попереджають, що пластик всередині масок розпадається і його споживають морські тварини.
- Людство приручило безліч тварин і навчилося вирощувати рослини — як для господарських потреб, так і для особистого задоволення. Виявляється, використовувати інших тварин для власних потреб вміють і риби — вони одомашнюють рачків.
- Дослідники акул у Новій Зеландії виявили трьох глибоководних родичів цих риб, що світяться в темряві, при чому одна з них — найбільша з усіх люмінесцентних хордових тварин.