Кабінет міністрів на засіданні 7 квітня затвердив Концепцію розвитку кримськотатарської мови на найближчі 10 років (до 2032 року). Документ передбачає створення умов для ревіталізації мови, яка, згідно із класифікацією ЮНЕСКО, перебуває під критичною загрозою.
Концепція передбачає створення законодавчого, інституційного, фінансового та інформаційного забезпечення. Це повинно розширити сфери застосування мови, заохочувати громадян України до її вивчення, а також популяризувати мову серед різних вікових груп.
Як зазначив представник уряду у Верховній Раді Василь Мокан, вище вказане «забезпечить додаткові передумови» для відновлення територіальної цілісності України.
У документі зазначено, що кримськотатарська мова занепала через перетворення значної частини кримських татар у російськомовних.
Концепція закріплює ідею розвитку мови на основі латинської графіки, як було затверджено ще в 1997 році, а також розширене вивчення в дитячих садах і школах та створення мовних онлайн-курсів.
Також планується оновлення мови і випуск сучасних словників.
Для реалізації концепції при Кабміні створять дорадчий орган — Нацкомісію з питань кримськотатарської мови.
- 11 березня РНБО ухвалила проєкт Стратегії з деокупації Криму. Її другий етап — «Кримська платформа». Росія у відповідь заявила, що проєкт — це «агресія проти двох субʼєктів РФ». 16 березня МЗС України звинуватило Росію у «політичному булінгу» через її протести проти стратегії.
- 20 березня набув чинності указ Володимира Путіна, який заборонив «іноземним громадянам» володіти землею в більшості районів окупованого Криму. Обмеження накладаються на володіння землею в 19 муніципальних утвореннях Криму (загалом їх 25). З точки зору російського законодавства громадяни України на окупованому півострові теж потрапляють у цю категорію.
- У МЗС України указ назвали «юридично нікчемним», а в Євросоюзі заявили про порушення міжнародного гуманітарного права.