Ефект гуртування у Росії, викликаний агресивною зовнішньою політикою Володимира Путіна, сходить нанівець з економічних причин — відповідно до опитувань, громадянські настрої відходять від так званого «кримського консенсусу», і росіяни все більше звертають увагу на різке спадання доходів, ніж на здобутки держави, проголошені пропагандою. Втрату популярності режиму підтверджують останні масові протести.
Про це пише The New York Times.
У Росії протистояння між підтримкою Путіна й економічним просіданням часто називають битвою між телевізором і холодильником — наразі громадян цієї країни все більше турбує порожній холодильник, ніж патріотичні новини.
«Ефект гуртування більше не є засобом від протестів», — вважає Єкатерина Шульман, дослідниця Росії та Євразії з британського інституту Chatham House.
За її словами, робота з фокус-групами свідчить, що росіяни, інформовані про падіння курсу рубля та скорочення зарплат, більш схильні до підтримки поміркованої зовнішньої політики, ніж росіяни, яких не ознайомили з економічними проблемами країни.
Унаслідок захоплення Криму рейтинги Путіна трималися на висоті навіть після того, як США та Євросоюз запровадили проти Росії санкції, однак з тих пір «кримський консенсус» дещо розмився. Агресивна зовнішня політика мала широку популярність, аж поки економічні негаразди росіян набули політичного продовження.
Протягом кількох років фінансові обмеження, зниження іноземних інвестицій та падіння цін на нафту змусили Кремль запровадити непопулярні заходи з економії, серед яких підняття пенсійного віку. При цьому середні доходи росіян впали щонайменше на 10%. Це сильно знизило підтримку Путіна — на вулицях з’явився весь спектр опозиційних груп, від комуністів до правих націоналістів.
Аналітики вважають, що вихід протесту за межі багатих Москви та Санкт-Петербурга до віддалених провінцій говорить про загострення економічних проблем. Після протестів руху Олексія Навального в 2011—2012 роках уряд був змушений витратити значні кошти на покращення міської інфраструктури. Це на певний час приглушило голос опозиції.
Тим часом Кремль заплутав власну пропаганду, що змальовує країну як обложену Заходом фортецю, проводячи чемпіонат світу з футболу 2018 року, на який з’їхалися десятки тисяч громадян західних країн.
Звісно, протести були викликані й подіями, не пов’язаними з довготривалим економічним спадом у Росії. Протестувальники на останніх мітингах заявляли, що обурені неправомірним арештом Навального, спробою його отруїти перед цим, а також інформацією з фільму опозиціонера про вражаюче дорогий палац президента Путіна.
«На це можна подивитися з іншого боку. Коли змінюються політичні фактори, економіка також стає важливою. Люди говорять: «Так, певні події сталися, і в результаті подорожчали продукти», — пояснила Шульман.
- 23 січня відбулися перші мітинги на підтримку заарештованого після повернення до Росії опозиціонера Олексія Навального. Вони стали наймасовішими за останні роки (вийшли понад 150 тисяч людей) та рекордними за кількістю затриманих (майже 4 тисячі). Тоді росіяни вперше відбивали схоплених і проривали кордони силовиків.
- Напередодні акцій у Росії пройшли два десятки обшуків, затримання та арешти працівників штабу Навального та інших активістів. Суд арештував брата опозиціонера та ще трьох його соратників. Справу проти них відкрили нібито через порушення карантинних норм — на мітингу в Москві, за даними влади, начебто було 19 хворих на коронавірус.
- На протестах 31 січня силовики затримали рекордну кількість людей — понад 5 тисяч.