Масові протести в Росії, які відбулися 23 січня внаслідок арешту опозиціонера Олексія Навального, багато в чому походили на аналогічні події в Білорусі. Чисельність протестувальників, їхнє обурення діями режиму та агресивна відповідь на насильство силовиків у Москві повторюють найяскравіші моменти протестів у Мінську в 2020 році.
Видання Financial Times простежує зв’язок масового невдоволення урядом в обох країнах та підкреслює, що 23 січня росіяни мало не вперше за час правління Володимира Путіна настільки масово билися з силовиками.
Лише у столиці Росії на вулиці вийшло до 40 тис. людей — це більш ніж просто «присмак» минулорічних заворушень у Мінську. Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко попросив поліцейської допомоги в свого російського колеги, але очільник Кремля відмовився надсилати свої сили, побоюючись росту антиросійських настроїв серед білорусів.
Однак громадська реакція росіян на арешт опозиціонера Навального та жорсткі методи розгону найбільших протестів за час правління Путіна можуть зробити невдоволення режимом цілком легітимним — так само, як минулого року в сусідній Білорусі.
Суботні протести також стали першими за час правління Путіна, коли росіяни проривали кордони силовиків, відбивали захоплених людей та кидалися сніжками — за повідомленням державних медіа Росії це призвело до травмувань близько 40 правоохоронців.
42% росіян, які вийшли на вулиці 23 січня, до цього ніколи не брали участі в протестах. Майже половина цих людей були жінками.
Зазначається, що спонтанна масова реакція росіян на арешт Навального демонструє, що поводження з опозиціонером — лише привід, тоді як головним мотивом протестів виступає громадська втома від корупції та некомпетентного врядування.
Ще одна схожа риса протестів у Росії та Білорусі — це твердження влади про «технології Майдану», розроблені західними спецслужбами для повалення законних урядів. Місяці масових виступів змусили Лукашенка назвати невдоволених білорусів гарматним м’ясом західних змовників. У Кремлі також активно використовують цю риторику — МВС Росії вважає протести намаганням дестабілізувати ситуацію методом, випробуваним у Білорусі та Киргизстані.
Послідовники Навального вважають, що протести можуть врятувати їхнього лідера від в’язниці — зокрема в 2013 році, коли опозиціонера планували посадити на 5 років за шахрайство, протест у 7 тис. людей змусив суд скасувати ці плани. У 2019 році подібна стратегія спрацювала щодо журналіста Івана Голунова, якого внаслідок масових виступів виправдали у сфабрикованій справі про наркоторгівлю.
- 23 січня російські силовики побили рекорд із кількості затриманих протестувальників — понад три тисячі. Попередній рекорд був у 2017 році — тоді затримали 1 800 людей під час протестів після фільму Навального про корупцію в оточенні тодішнього премʼєра Медведєва.
- Через затримання Навального 23 січня протестували не лише в Росії. Люди вийшли на мітинги в Великій Британії, Нідерландах, Австрії та інших країнах.
- У Кремлі заявили, що протести через арешт Навального не були масовими. За словами речника президента Росії Дмитра Пєскова, за поправки до Конституції, що можуть увічнити правління Володимира Путіна, проголосувало більше людей, ніж вийшло на вулиці 23 січня.