Федеральний суд Німеччини відхилив скаргу українського ветерана Сергія Кузнєцова, якого підозрюють у підриві «Північних потоків». Його залишать під вартою.
Рішення опублікували на сайті Федерального суду ФРН.
Суд постановив, що всупереч твердженням, викладеним у скарзі, функціональний імунітет посадовця (у випадку Кузнєцова — військовослужбовця) не створює перешкод для кримінального переслідування. Такий імунітет не поширюється на насильницькі дії, які здійснюють під контролем розвідувальної служби.
Також Німеччина має територіальну юрисдикцію, оскільки результат правопорушення — виведення трубопроводів з ладу — також стався на території Німеччини, де закінчувалися трубопроводи. Самі вибухи на газопроводах стались у виключних економічних зонах Данії і Швеції.
Також суд визнав малоймовірним, що Кузнєцов може посилатися на привілей комбатанта як на виправдання. Привілей не поширюється на таємну діяльність військовослужбовців, а газопроводи були цивільними обʼєктами. Суд залишив відкритим питання, чи існує у зв’язку з цим підозра у вчиненні воєнного злочину за Кодексом злочинів проти міжнародного права.
Підриви «Північних потоків» і Сергій Кузнєцов
26 вересня 2022 року на трубопроводах «Північний потік — 1» і «Північний потік — 2», які пролягають дном Балтійського моря від Росії до Німеччини, сталися три вибухи, які спричинили масові витоки газу. Недоторканою залишилася лише одна з чотирьох ниток газопроводу.
Уряди США, Великої Британії та ЄС заявили про цілеспрямовану диверсію. Росія вважає, що у вибухах зацікавлені США та їхні союзники. Західні й російські медіа писали про різні версії — від диверсії самих росіян до причетності України.
26 серпня 2025 року німецькі слідчі видали ордери на арешт шести українців, яких підозрюють у підриві. Українець Сергій Кузнєцов, якого затримали в Італії та підозрюють в участі в диверсії, заперечує звинувачення. Італійський суд дозволив екстрадувати його до Німеччини.
27 жовтня суд у Болоньї наказав передати Сергія Кузнєцова Німеччині. Захист подав апеляцію до Вищого суду Італії.
Того ж місяця польський суд відмовив в екстрадиції іншого затриманого у цій справі — Володимира Журавльова — до Німеччини. Суд вирішив, що Німеччина надала недостатньо доказів, а дія, яку інкримінують, «була виконана в контексті злочинної та геноцидної війни, яку від 2014 року Росія веде проти України». Прокуратура Польщі вирішила не оскаржувати рішення.
19 листопада Верховний суд Італії підтримав рішення про екстрадицію Сергія Кузнєцова в Німеччину. Зокрема, суд не знайшов доказів на користь функціонального імунітету Кузнєцова як українського військового. Однією з причин стало те, що жодний український орган офіційно не визнав підрив «Північних потоків» військовою операцією.
У листопаді уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець написав листа до італійського суду, в якому вперше від імені держави визнав, що на момент вибухів на «Північних потоках» Кузнєцов служив у Збройних силах України.
27 листопада Кузнєцова екстрадували з Італії до Німеччини. Наступного дня його заарештували.
Пізніше адвокат Кузнєцова Микола Катеринчук повідомив «Бабелю», що в німецькій тюрмі до українця ставляться гірше, ніж в італійській. Кузнєцов схуд ще більше — питання з необхідною дієтою так і не вирішили, попри те що про неї йдеться в рішенні суду і прокурорському листі. Йому дозволяють телефонувати лише за клопотанням адвоката. Німецький персонал ставиться до українця дуже зневажливо. На нього чинять психологічний тиск, щоб він визнав вину, однак Кузнєцов цього не робитиме.