Уранці в понеділок, 1 грудня, уряд Грузії оголосив про намір подати позов до суду проти BBC після того, як видання опублікувало статтю, у якій звинувачує грузинську владу в використанні «хімічної речовини» проти учасників акцій протесту.
Про це йдеться у заяві керівної партії країни «Грузинська мрія» у фейсбуку.
Представники уряду зазначають, що надали «детальні відповіді» на всі запитання BBC, проте «лише частина» наданої інформації була відображена в публікації.
Там також назвали матеріал «не лише неповним, а й дезінформативним» та пригрозили використати всі доступні міжнародні правові механізми для притягнення до відповідальності.
У статті BBC зазначалося, що під час минулорічних протестів у Грузії силовики застосовували речовину, яку використовували солдати під час Першої світової війни. Журналісти поспілкувалися з учасниками акцій, експертами з хімічної зброї, медиками та колишніми співробітниками поліції.
Ймовірно, йшлося про хімічну речовину «каміт», яку застосовували французькі солдати проти німецьких. Колишній керівник відділу озброєння Департаменту спеціальних завдань поліції Грузії Лаша Шергелашвілі підтвердив факт застосування речовини, зазначивши, що сам рекомендував її не використовувати, проте вона все ж потрапила у водомети.
Що відбувається у Грузії
Щоночі з листопада 2024 року демонстранти вимагають відставки уряду, який звинувачують у фальсифікації виборів, підтримці російських інтересів та прийнятті дедалі жорсткішого законодавства проти громадянського суспільства, незалежних медіа і свободи слова.
У травні 2024 року парламент Грузії остаточно ухвалив закон про «іноагентів», попри опір опозиції та масові протести з сутичками в столиці. США і Євросоюз засудили рішення парламенту. В ЄС заявили, що ухвалений закон фактично зупиняє інтеграцію Грузії. США ж оголосили про «всебічний перегляд» двостороннього співробітництва з Грузією через придушення нею демократичних свобод. Уже в липні 2024 року Євросоюз призупинив процес інтеграції Грузії.
У жовтні 2024 року в Грузії пройшли парламентські вибори. За даними ЦВК, перемогу здобула провладна проросійська партія «Грузинська мрія — Демократична Грузія», яка набрала 53,9% голосів. За грузинськими законами ця партія отримала право одноосібно сформувати уряд. Європарламент не визнав результатів виборів. Почалися протести.
28 листопада 2024 року голова правлячої партії «Грузинська мрія», який також обіймає посаду прем’єр-міністра, заявив, що питання про початок переговорів щодо євроінтеграції більше не розглядатиметься. Це стало приводом для масштабних протестів, які неодноразово розганяли силовики із застосуванням надмірної сили. Жоден із них не поніс покарання за насильство щодо журналістів і демонстрантів.
На тлі силових розгонів мітингів США призупинили американсько-грузинське стратегічне партнерство, представники Грузії в кількох державах Євросоюзу та США заявили, що складають свої обов’язки. Також санкції проти влади Грузії за розгін протестів ввела Україна. Велика Британія заявила про зупинку підтримки грузинської влади й обмеження співпраці з нею. Литва та Естонія розширили санкції проти грузинських політиків через їхню причетність до утисків мирних протестувальників, журналістів та опозиції.