Журналісти BBC зʼясували, що під час протестів наприкінці 2024 року грузинські правоохоронці розпилили на протестувальників речовину, яку використовували під час Першої світової війни.
Щоб дійти такого висновку, вони поспілкувалися з експертами з хімічної зброї, інформаторами з підрозділів грузинської поліції з боротьби з масовими заворушеннями та лікарями.
Докази вказують на речовину, яку французькі військові назвали «каміт». Франція застосувала її проти Німеччини під час Першої світової війни. Існує мало документів про її подальше використання, але вважається, що її вивели з обігу приблизно у 1930-х роках через занепокоєння її тривалим впливом.
Як заміну використовують газ CS, відомий як сльозогінний газ. Проте сотні протестувальників заявляють, що після торішнього інциденту страждали від побічних наслідків, яких CS не має.
Педіатр Костянтин Чахунашвілі був серед тих, кого обприскали з водометів, він сказав, що шкіра пекла кілька днів, і це неможливо було змити — від води ставало ще гірше.
Чахунашвілі хотів дізнатися, чи інші постраждали від подібних наслідків. Тому він звернувся через соціальні мережі до демонстрантів, які постраждали протягом першого тижня демонстрацій, з проханням заповнити анкету. З ним звʼязалися майже 350 людей. Майже половина сказала, що ще понад місяць страждали принаймні від одного побічного ефекту: головного болю, втоми, кашлю, задишки та блювання.
У 69 людей, яких обстежив доктор Чахунашвілі, він виявив значно вищу кількість аномалій в електричних сигналах у серці.
Кілька високопоставлених викривачів, пов’язаних із Департаментом спеціальних завдань поліції, допомогли BBC визначити, що це може бути за хімічна речовина. Колишній керівник відділу озброєння департаменту Лаша Шергелашвілі вважає, що це та сама сполука, яку його попросили тестувати для використання у водометах у 2009 році.
За його словами, дія засобу була не схожою ні на що з того, що він будь-коли відчував раніше. Після того як він постояв близько до місця розпилення, йому стало важко дихати, і він разом із 15—20 колегами, які тестували речовину, не могли легко змити її.
Шергелашвілі каже, що за результатами випробувань він рекомендував не застосовувати цю хімічну речовину. Але, за його словами, попри це у водометні машини її все одно завантажували — і так тривало щонайменше до 2022 року, коли він звільнився й залишив країну. Розмовляючи зі свого нового дому в Україні, він розповів BBC, що, дивлячись кадри протестів минулого року, одразу запідозрив, що до демонстрантів застосовують ту саму речовину.
Що відбувається у Грузії
Щоночі з листопада 2024 року демонстранти вимагають відставки уряду, який звинувачують у фальсифікації виборів, підтримці російських інтересів та прийнятті дедалі жорсткішого законодавства проти громадянського суспільства, незалежних медіа і свободи слова.
У травні 2024 року парламент Грузії остаточно ухвалив закон про «іноагентів», попри опір опозиції та масові протести із сутичками у столиці. США і Євросоюз засудили рішення парламенту. В ЄС заявили, що ухвалений закон фактично зупиняє інтеграцію Грузії. США ж оголосили про «всебічний перегляд» двостороннього співробітництва з Грузією через придушення нею демократичних свобод. Уже в липні 2024 року Євросоюз призупинив процес інтеграції Грузії.
У жовтні 2024 року в Грузії пройшли парламентські вибори. За даними ЦВК, перемогу здобула провладна проросійська партія «Грузинська мрія — Демократична Грузія», яка набрала 53,9% голосів. За грузинськими законами ця партія отримала право одноосібно сформувати уряд. Європарламент не визнав результатів виборів. Почалися протести.
28 листопада 2024 року голова правлячої партії «Грузинська мрія», який також обіймає посаду прем’єр-міністра, заявив, що питання про початок переговорів щодо євроінтеграції більше не розглядатиметься. Це стало приводом для масштабних протестів, які неодноразово розганяли силовики із застосуванням надмірної сили. Жоден із них не поніс покарання за насильство щодо журналістів і демонстрантів.
На тлі силових розгонів мітингів США призупинили американсько-грузинське стратегічне партнерство, представники Грузії в кількох державах Євросоюзу та США заявили, що складають свої обов’язки. Також санкції проти влади Грузії за розгін протестів ввела Україна. Велика Британія заявила про зупинку підтримки грузинської влади й обмеження співпраці з нею. Литва та Естонія розширили санкції проти грузинських політиків через їхню причетність до утисків мирних протестувальників, журналістів та опозиції.