Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець написав листи до німецької прокуратури та Інституту прав людини з проханням стежити за дотриманням прав підозрюваного в підривах «Північних потоків» українця Сергія Кузнєцова після його екстрадиції вНімеччину.
Копії листів отримали журналісти «Бабеля».
У цих зверненнях Лубінець просить забезпечити Кузнєцову гідні умови тримання під вартою, доступ до медичної допомоги, включно з моніторингом його ваги, доступ до спілкування з адвокатами, родиною і українським священником, повноцінний переклад і розуміння всіх процесуальних дій.
Він наголошує на повазі до презумпції невинуватості та стандартів справедливого суду.
Окремо омбудсман підкреслив, що оскільки під час підриву «Північних потоків» підозрваний українець проходив військову службу в Збройних силах України, то до цієї справи мають застосовуватися відповідні гарантії міжнародного гуманітарного права.
Федеральну прокуратуру Німеччини Лубінець попросив забезпечити «максимально неупереджене, аргументоване й обʼєктивне розслідування та подальше обвинувачення без політичних ярликів і тиску, виключно на основі доказів і в рамках верховенства права».
Як і в Італії, до моніторингу цього процесу в Німеччині залучать радника омбудсмана.
Підриви «Північних потоків»
26 вересня 2022 року на трубопроводах «Північний потік — 1» і «Північний потік — 2», які пролягають дном Балтійського моря від Росії до Німеччини, сталися три вибухи, які спричинили масові витоки газу. Недоторканою залишилася лише одна з чотирьох ниток газопроводу.
Уряди США, Великої Британії та ЄС заявили про цілеспрямовану диверсію. Росія вважає, що у вибухах зацікавлені США та їхні союзники. Західні й російські медіа писали про різні версії — від диверсії самих росіян до причетності України.
26 серпня 2025 року німецькі слідчі видали ордери на арешт шести українців, яких підозрюють у підриві. Українець Сергій Кузнєцов, якого затримали в Італії і підозрюють в участі в диверсії, заперечує звинувачення. Італійський суд дозволив екстрадувати його до Німеччини.
27 жовтня суд у Болоньї наказав передати Сергія Кузнєцова Німеччині. Захист подав апеляцію до Вищого суду Італії.
Того ж місяця польський суд відмовив в екстрадиції іншого затриманого у цій справі — Володимира Журавльова — до Німеччини. Суд вирішив, що Німеччина надала недостатньо доказів, а дія, яку інкримінують, «була виконана в контексті злочинної та геноцидної війни, яку від 2014 року Росія веде проти України». Прокуратура Польщі вирішила не оскаржувати рішення.
19 листопада Верховний суд Італії підтримав рішення про екстрадицію Сергія Кузнєцова в Німеччину. Зокрема, суд не знайшов доказів на користь функціонального імунітету Кузнєцова як українського військового. Однією з причин стало те, що жодний український орган офіційно не визнав підрив «Північних потоків» військовою операцією.
У листопаді уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець написав листа до італійського суду, в якому вперше від імені держави визнав, що на момент вибухів на «Північних потоках» Кузнєцов служив у Збройних силах України.
27 листопада Кузнєцова екстрадували з Італії до Німеччини. Наступного дня його заарештували.