США на тлі конфлікту з Китаєм відправили до його берегів авіаносці

США відправили два авіаносці для проведення навчань у Південно—Китайському морі на тлі конфліктів з Китаєм через поширення коронавірусу, заперечення незалежності острову Тайвань і політики щодо Гонконгу, де з початку червня почались репресії проти демократичної опозиції. Пекін назвав появу американських військових кораблів «грою м’язів».

Про це повідомляє Reuters.

До моря, де розташований де-факто незалежний острів Тайвань, влада якого змагається за міжнародне визнання і протистоїть спробам Китаю анексувати його, прибули два авіаносці — «Німіц» і «Рональд Рейган» із 90 винищувачами та понад 10 тис. солдатів. Формально вони проходять навчання, поблизу американських кораблів курсують китайські.

США не вперше відправляють свої авіаносці у цей регіон для демонстрації сили, проте цьогорічні військові навчання проходять на тлі сильного напруження у відносинах між Вашингтоном і Пекіном через суперечки про відповідальність за поширення коронавірусу і претензії щодо Південно-Китайського моря.

Згідно з заявою Пентагону, навчання проводяться як захист права усіх держав літати, плавати та діяти всюди, де це дозволено міжнародним правом. Китай називає це спробою посварити країни в регіоні.

Наразі Китай претендує на 9/10 території Південно-Китайського моря, багатого на ресурси та вигідного для торгівлі. Бруней, Малайзія, Філіппіни, Тайвань і В’єтнам з цим не згодні та заявляють свої права на море. Китай побудував острівні бази по всій акваторії, але пояснює це мирними намірами.

Наразі контакти між американськими та китайськими кораблями відбуваються без конфліктів. Американська сторона сподівається на професійну і безпечну взаємодію.

• 30 червня парламент Китаю ухвалив закон про посилення спецслужб у Гонконгу. «Закон про національну безпеку» розцінюють як відповідь на торішні протести, що спалахнули після спроби Китаю узаконити екстрадицію підозрюваних у політичних злочинах з міста на материк. Новий закон декларує посилення боротьби з сепаратизмом, тероризмом і змовами за участі іноземних урядів.
• Сенат США схвалив санкції проти Китаю за «підрив незалежності» Гонконгу. Тайвань заявив про готовність допомагати гонконгцям, які зазнали переслідувань, а Велика Британія надаватиме їм притулок. Допомогу жителям Гонконгу пообіцяла й Австралія. Китай заявив у відповідь, що надання притулку гонконгцям — це порушення міжнародного права.
• Китай змінив свою риторику щодо територіальних претензій на острів Тайвань, який називає себе незалежною Китайською Республікою і прагне міжнародного визнання. Зокрема, він вилучив слово «мирне» з розмов про майбутнє «возз’єднання». Пізніше Генштаб Китаю заявив про готовність напасти на Тайвань. Тим часом США збираються продати Тайваню зброю.
• Пекін стикається з хвилею ворожості, що зростає на тлі спалаху коронавірусу і може призвести до більшого загострення відносин Китаю зі США. Головний пропагандист Компартії Ху Сіцзінь закликав нарощувати ядерний потенціал Китаю, щоб протистояти Америці.