Парламент Китаю ухвалив закон про посилення спецслужб у Гонконгу, проти якого з кінця травня цього року виступали продемократичні рухи напівавтономного міста, а також низка демократичних держав, зокрема Тайвань, Велика Британія та США. Новий закон вважають найрадикальнішим кроком щодо Гонконгу, який перейшов під контроль Китаю 23 роки тому.
Про це повідомляє Reuters.
«Закон про національну безпеку» розцінюють як відповідь на минулорічні протести, що спалахнули після спроби Китаю узаконити екстрадицію підозрюваних у політичних злочинах з міста на материк. Новий закон декларує посилення боротьби з сепаратизмом, тероризмом, диверсіями та змовами за участі іноземних урядів.
Один з лідерів протестного руху Джошуа Вонг заявив про вихід з ліво-демократичної партії «Демосісто», оскільки новий закон «означає кінець Гонконгу». Активіст вважає себе «першочерговою мішенню» китайських спецслужб.
«Якщо в найближчий час мій голос стихне, я сподіваюсь, що міжнародна спільнота продовжить говорити про Гонконг і активізує конкретні зусилля для захисту нашої останньої частки свободи», — сказав Вонг, який зумів згуртувати міжнародну підтримку довкола гонконзького протестного руху, що розізлило Пекін, який вважає активіста «чорною рукою» іноземних сил.
Вонг впевнений, що після ухвалення «Закону про національну безпеку» демократичне місто перетвориться на поліцейську антиутопію, і всі активісти продемократичного руху ризикують бути передані Пекіну для пожиттєвого ув’язнення.
«Тим не менш, навіть під лихим вітром китайського авторитарного панування, гонконгці продовжать битися за наші свободи та демократію для майбутніх поколінь. Коли справедливість занепадає, наша боротьба йде далі», — зазначив він.
Уряди Західних країн вважають, що новий закон нищить автономію Гонконга, гарантовану 1 липня 1997 року, коли місто перейшло зі складу Великої Британії до Китаю. Наразі США згортають особливе ставлення до Гонконгу, припиняючи експорт зброї та високотехнологічної продукції до його території.
Лояльна до Пекіну лідерка Гонконгу Керрі Лам заявила у відповідь, що «ніколи більше не злякається жодних санкцій».
Наразі текст закону досі повністю не опублікований — про нього відомо лише з уривків у офіційних виданнях та коментарів чиновників. Наприклад, про найвищу ступінь покарання за дії, які Пекін вважає тероризмом тощо — пожиттєве ув’язнення — стало відомо від редактора видання Компартії Global Times.
При цьому влада Китаю та Гонконгу запевняє, що закон направлений лише на кількох «баламутів» і не зачепить прав і свобод людей, так само як і не вплине на інтереси інвесторів, які переймаються за статус міста як регіонального бізнес-хабу.
Наразі поліція Гонконгу готується до протестів, які можуть спалахнути 1 липня — на річницю передачі міста під владу Китаю, відзначення якої наразі заборонене. Наразі достеменно невідомо, чи підпадає участь у забороненому мітингу під «Закон про національну безпеку».
Велика Британія засудила ухвалення нового закону і заявила, що він порушує міжнародні зобов’язання щодо передачі влади над містом. Японія назвала подію «прикрістю». Європейський Союз пригрозив звернутися через ухвалення цього закону до Міжнародного суду в Гаазі.
Китай розцінює ці заяви як «іноземне втручання».
- Масові протести в Гонконгу тривають від червня 2019 року. Спочатку жителі протестували проти законопроєкту про екстрадицію на материковий Китай, який, на їхню думку, могли використати проти дисидентів. Пізніше учасники протестів почали вимагати більшої незалежності від Китаю і проведення демократичних реформ. Вони також вимагають розслідування дій поліції під час протестів та амністії для заарештованих активістів.
- Плани Китаю ухвалити «Закон про національну безпеку» наприкінці травня викликали в Гонконгу хвилю нових протестів та сутичок з поліцією. Виступи продемократичного руху міста тривали весь червень.
- Сенат США схвалив санкції проти Китаю за «підрив незалежності» Гонконгу. Тайвань заявив про готовність допомагати гонконгцям, які зазнали переслідувань, а Велика Британія надаватиме їм своє громадянство.