Росія розхитує ситуацію в Молдові і звинувачує Україну в підготовці провокацій. Значить, точно готує нові злочини. Які і чи вистачить сил у ЗСУ на новий південний фронт — відповідають воєнні експерти

Автор:
Ганна Мамонова
Редактор:
Катерина Коберник
Дата:
Росія розхитує ситуацію в Молдові і звинувачує Україну в підготовці провокацій. Значить, точно готує нові злочини. Які і чи вистачить сил у ЗСУ на новий південний фронт — відповідають воєнні експерти

Учасники протесту в Кишиневі вимагають, щоб у Молдові оголосили дострокові президентські та парламентські вибори.

Getty Images / «Бабель»

Останні місяці про Молдову в Україні й світі згадують більше, ніж говорили останні кілька років. Проросійські партії виводять людей на протести і підбурюють захоплювати адміністративні будівлі. Українська розвідка, президент Володимир Зеленський та президент Молдови Майя Санду публічно говорять про спроби росії здійснити військовий переворот у країні. Двадцять першого лютого президент росії путін скасував свій указ 2012 року «про вирішення питання Придністровʼя з повагою до територіальної цілісності Молдови» з формулюванням «з метою забезпечення національних інтересів рф», а Міністерство закордонних справ росії звинуватило Україну в підготовці нападу на Придністровʼя. Після цього угорська компанія Wizz Air повідомила, що з 14 березня зупиняє авіасполучення з Кишиневом, а Прикордонна служба України та Збройні сили України почали укріплювати українсько-молдовський кордон. Кореспондентка «Бабеля» Ганна Мамонова поговорила з трьома військовими експертами, які займаються регіоном, і поставила головні запитання: про другий фронт путіна в Молдові, армію країни, потенціал місцевих сепаратистів та інтереси бізнесменів Придністровʼя.

У Молдові пів року тривають акції протесту, організовані проросійськими силами. Мітинги в Кишиневі почалися 18 вересня 2022 року. Спершу їх організовувала проросійська опозиційна партія «Шор». Згодом до неї приєдналися соціалісти та комуністи — теж прихильники росії.

Учасники протестів виходять на вулиці через тарифи на газ та електроенергію

Заборгованість Молдови перед «Газпромом» — $709 млн, а борг невизнаного Придністровʼя перед АТ Moldovagaz — близько $8 млрд. Газ на правий берег Дністра, до неокупованої частини Молдови йде через Придністровʼя — лівий берег Дністра. Контракти з «Газпромом» для окупованих і неокупованих територій Молдови укладає Moldovagaz. Але Придністровʼя роками відмовляється сплачувати рахунки за споживання. А Moldovagaz не може відмовитися закуповувати газ у росії для них, бо на неї тисне «Газпром».
. За останні два роки росія підвищила ціни на свої енергоносії для Молдови у кілька разів. Уряд обіцяв частково компенсувати населенню комунальні платежі, але так цього і не зробив.

— На щотижневих акціях протесту в Кишиневі збирається різна кількість людей. В середньому по 500 осіб, — розповідає «Бабелю» військовий експерт Українського інституту майбутнього Іван Ступак

Працював у СБУ з 2004 до 2015 року.
. — Але було таке, що виходило і сорок тисяч. Навіть 500 учасників протесту для Молдови, де живе 2,5 мільйона, — це немало.

За його словами, демонстрантів привозять у Кишинів автобусами зі всієї країни. Інформацію про дату та час протесту люди дізнаються у продуктових магазинах «МеріШор»

Перекладається як Журавлина-Шор. Мережа налічує майже 140 магазинів, ними користуються 400 тисяч осіб. Шор запустив мережу у 2015 році.
, які належать проросійському бізнесмену Ілану Шору і позиціонують себе як мережу для пенсіонерів та людей малого достатку. За кілька днів до протесту в магазинах зʼявляються відповідні обʼяви й запрошення взяти участь.

У Кишиневі демонстранти ходять вулицями, звинувачують владу в погіршенні рівня життя, іноді мітинги закінчуються сутичками з поліцією. А 28 лютого учасники протесту намагалися увірватися до будівлі уряду — це були молоді чоловіки. Вони напали на живий кордон поліцейських. Протестувальників затримали.

— Весь час циркулює інформація, що на протести звозять із Придністровʼя так званих тітушок — молодиків, які мають завʼязати масові сутички з поліцією, спробувати захопити адміністративні будівлі та поліцію. Є інформація, що їм пропонують за це по 500 євро, — каже Ступак. — Але нічого такого не стається. З одного боку, ефективно діють молдовські силовики, з іншого — росія та проросійські партії не знаходять іскри, яка б запалила масовий протест.

Проросійська партія «Шор» та її лідер Ілан Шор у Молдові мають чималу підтримку. Хоча самого бізнесмена та політика в 2017 році суд визнав винним у крадіжці одного мільярда доларів

У 2014 році з трьох великих молдовських банків зник один мільярд доларів — 12% ВВП Молдови. Гроші переказали на рахунки фіктивних компаній у Великій Британії та Гонконзі. Суд виніс обвинувальні вироки Шору, премʼєру Молдови Владу Філату, його зятю Іону Русу і депутату Вʼячеславу Платону.
з банківської системи країни і засудив до семи з половиною років увʼязнення. Тоді Шору вдалося втекти з Молдови в Ізраїль, який відмовив Кишиневу в екстрадиції злочинця. Відтоді той спілкується з прихильниками через соціальні мережі і, попри судимість, у 2019 році обрався депутатом до парламенту Молдови.

Шор — впливовий молдовський політик. Його дружина — російська співачка Жасмін. Шор має тісні стосунки з колишнім генеральним прокурором росії, а нині членом Ради безпеки рф Юрієм Чайкою. Декілька років тому молдовські та російські медіа писали, що вони відпочивали разом на яхті, а за рік до цього дружина Шора викладала в інстаграм фотографії, як відпочиває разом із дружиною Пєскова Тетяною Навкою

Олімпійська чемпіонка з танців на льоду. Народилася в Дніпрі. До 1998 року виступала за Україну, згодом — за росію. У 2014 році вийшла заміж за Дмитра Пєскова. Підтримує війну в Україні та режим путіна. Євросоюз наклав на неї персональні санкції.
.

— Це такий собі молдовський Медведчук, — каже Ступак. — Молдовани воліють не згадувати, що він засуджений за крадіжку мільярда.

Співачка Жасмін та Ілан Шор.

Getty Images / «Бабель»

Партія «Шор» має в парламенті Молдови шість місць зі 101. Інші проросійські сили — Блок комуністів та соціалістів — 32 місця. Монобільшість представлена прозахідною партією «Дія і солідарність»

Прозахідна партія Молдови. Створена у 2016 році. Перемогла на парламентських виборах у 2021 році. Сформувала монобільшість і має право обирати уряд. Президент Молдови є членом партії.
— 63 голоси. До неї входить президент країни Санду.

На тлі стрімкого зростання тарифів на енергоносії та інфляції на рівні 30% проросійські політики стають усе популярнішими в Молдові, каже «Бабелю» завідувач відділу досліджень Придунайсько-Чорноморського регіону Національного інституту стратегічних досліджень Артем Филипенко.

Він розповідає: останні соціологічні опитування в країні показують, що проросійська опозиція — «Шор», Блок комуністів та соціалістів — можуть отримати на парламентських виборах більше голосів, ніж провладна партія, яка перемогла їх на виборах у 2021 році.

— Довіряти цій соціології можна з натяжкою. Я думаю, що опозиція та монобільшість зараз мають приблизно однакові рейтинги, але це значить, що президентська партія «Дія і солідарність» втрачає підтримку, — уточнює він.

Учасники протестів критикують партію влади за некомпетентність уряду, падіння рівня життя та підтримку України у війні з росією, говорить Филипенко. Молдовське суспільство, а ще більше мешканці Придністровʼя накачані російською пропагандою.

Одна з проблем Молдови — активна російська пропаганда на телебаченні. Лише у грудні 2022 року Комісія з надзвичайних ситуацій країни призупинила дію шести ліцензій проросійських телеканалів. Однак мешканці Молдови дивляться їх через інтернет та соціальні мережі. Альтернативних каналів у країні немає.

«Шор» та інші проросійські сили вимагають відставки діючої влади — президента, уряду та парламенту. Після цього — провести дострокові вибори і змінити політичний курс Молдови з проєвропейського на проросійський. Саме задля цього, за словами Филипенка, росія розхитує в країні соціальні протести — проросійські політики та російська агентура мають продемонструвати, що недарма отримують гроші. На його думку, весна в Молдові буде дуже гарячою. Однак добитися перезавантаження влади росія навряд чи зможе. Санду не збирається у відставку, а в середині лютого парламент призначив новий уряд — премʼєром став політичний соратник Санду і колишній міністр внутрішніх справ Дорін Речан. Санду постійно повторює, що опозиція дестабілізує політичну ситуацію, аби підготувати ґрунт для військового перевороту, який планує росія.

У 2024 році в Молдові будуть президентські вибори, тому сьогоднішні події — початок передвиборчої кампанії.

Facebook

На думку Филипенка, Молдова переживе протестну весну: силою владу скинути не вдасться, влітку політичні протести стихнуть, а восени розгоряться з новою силою, адже почнеться підготовка до строкових президентських виборів, які заплановані на 2024 рік.

Росія може використати своє угруповання в Придністровʼї, щоб захопити владу в країні. Однак Филипенко вважає, що такий кардинальний варіант не вигідний самому Придністровʼю, яке намагається грати більш-менш самостійну гру і побоюється ЗСУ.

На думку політолога, експерта з Придністровського регіону Віталія Кулика, бізнес у Придністровʼї проти втручання російських військових у ситуацію в Молдові. Бо це може призвести до ліквідації ПМР

«Придністровська Молдавська Республіка» — невизнана республіка.
, а бізнесмени цього не хочуть. Їх влаштовує існування невизнаної республіки та постійна криза в Молдові.

Половину бюджету невизнаної республіки забезпечує молдовська холдингова компанія «Шериф»

Заснована у 1993 році.
. Вона має мережі супермаркетів, нафтобаз, АЗС, володіє хлібокомбінатами та підприємствами з вирощування осетрових, є монополістом у сфері мобільного, фіксованого та інтернет-звʼязку в ПМР. Також до її структури входить підприємство «Тиротекс» — одне з найбільших у світі текстильних підприємств. Бавовняна продукція «Тиротекс» продається в Німеччині, Австрії, Італії, Португалії та США.

У «Шерифа» є власний видавничий дім та однойменний футбольний клуб. Належить компанія Віктору Гушану

Гушану 60 років. Має паспорт України, Молдови та росії. Колись служив у міліції. Також є інформація, що він розвідник КГБ.
та Іллі Казмали
Інформації про нього обмаль. Відомо, що у 2012 році Казмали став генеральним директором «Шерифа». Але потім його імʼя зникло з документів компанії. А директором став Дмитро Огірчук.
. За словами Кулика, у Гушана є український паспорт і бізнес в Одеській області, але перебільшувати значення цього факту не потрібно. Родичі бізнесменів мають німецьке громадянство.

— Паспорти для них — засіб пересування, а не прояв політичної лояльності, — говорить Кулик.

Власники «Шерифа» контролюють усю управлінську вертикаль у «республіці». Через що конкурують з угрупуваннями ФСБ та ГРУ у Придністровʼї. Це часто спричинює протиріччя між Кремлем та Тирасполем — головним містом невизнаної республіки.

Кулик запевняє, що власники «Шерифа» інформували Україну та Молдову про діяльність росіян у Придністровʼї як до 2022-го, так і після. І зробили все, щоб знизити активність російських диверсійних груп в Одеській області після початку повномасштабного вторгнення.

У Придністровʼя немає потужної армії. Є армійські й поліцейські загони спецпризначення, а загалом збройні сили Придністровʼя складаються з восьми тисяч військових, це чотири мотострілецькі бригади — дві на півдні й по одній у центрі та на півночі ПМР.

На території невизнаної республіки знаходиться оперативна група російських військ — 1 400 людей. Це два окремих механізованих батальйони — 82-й та 113-й, управління, підрозділи охорони та обслуговування. Батальйони по черзі виконують «миротворчу» місію на річці Дністер

Миротворчу місію на Дністрі запровадили 1992 року, після припинення вогню під час Придністровського конфлікту, який також називають російсько-молдовською війною. До складу миротворчої місії входять російські та молдовські військовослужбовці, кілька військових спостерігачів від України.
, мають через рік змінювати один одного.

Кулик говорить: головне, що треба розуміти про збройні сили Придністровʼя, це те, що цифри про кількість військових та озброєння існують лише на папері. Замість 1 400 людей насправді є 500. І серед них десь 300—400 осіб — це люди, які народилися в росії. Це представники ФСБ та ГРУ. Інші — місцеві, які мають російські паспорти і служать в російській армії. Їхня боєздатність низька. Так само не хочуть воювати з Кишиневом збройні сили так званого Придністровʼя. Кулик вважає: максимально, на що росія може розраховувати в ПМР, це зібрати приблизно три тисячі військових, але як їх умовити піти на Кишинів — уявити складно.

Збройні сили Молдови налічують пʼять тисяч людей, але ці цифри на папері.

army.md

Зараз доукомплектувати своє угруповання в ПМР росіяни не можуть: ні Україна, ні Молдова не пропустять російських військових. У разі силової спроби висадити десант у Придністровʼї чи Молдові ЗСУ відкриють вогонь.

Придністровʼя має приблизно десять танків Т-62, стільки ж установок реактивного залпового вогню («Гради»), близько 15 бронетранспортерів та броньованих машин, пікапи з гранатометами та мінометами. Боєздатність цієї техніки мала, говорить Кулик. Нового озброєння у них немає, хоча в Придністровʼї знаходиться кілька оборонних підприємств.

Завод «Прилад» виробляє міномети та реактивні системи залпового вогню «Град», заводи «Електромаш» та «Металорукав» — пістолети, автомати, протитанкові гранатомети, завод імені Кірова намагався налагодити виробництво гранатометів та протизенітних ракетних комплексів. Але все це озброєння — переробки радянських розробок, їхня бойова потужність умовна.

У селі Ковбасна

Знаходиться на кордоні з Україною, там працює пункт перетину кордону.
знаходиться найбільший у Європі склад боєприпасів — їх там приблизно 22 тонни. Боєприпаси завезли туди за радянських часів для утилізації. Термін експлуатації більшості з них сплинув у сімдесятих роках минулого століття, тому склади залиті бетоном. Розпечатувати їх не можна, бо станеться вибух. У Ковбасній зберігається важка техніка — сотня танків, понад 200 систем «Град». Через умови зберігання вони не на ходу.

— Я був у Ковбасній у 2008 році і побачив серед озброєння рушниці часів Кримської війни, яка була у XIX столітті. Розумієте, що туди привозили? Це максимально небоєздатне, — говорить Кулик. — Там є приблизно тисяча боєприпасів, які можна використати, не більше.

У Молдови ситуація з армією не краща. Збройні сили країни налічують пʼять тисяч осіб. Як і у випадку з ПМР, ці цифри існують лише на папері. Насправді військових менше, говорить Кулик. Країна останні роки не вкладалася в закупівлю озброєння, навпаки — взяла курс на демілітаризацію. Перш за все через нестачу коштів у бюджеті. Важкого озброєння — танків та «Градів» — у Молдови менше, ніж у Придністровʼя.

— Збройні сили Молдови у разі зіткнення з так званими збройними силами Придністровʼя матимуть великі проблеми. Оскільки ПМР переважає їх за кількістю військових та озброєнням, — говорить Кулик.

Якщо між ПМР і Молдовою почнеться відкритий військовий конфлікт, то Румунія як країна-член НАТО свою армію на допомогу Кишиневу не надішле. Альянс уникає прямого протистояння з росією.

Президент Румунії Клаус Йоганніс під час офіційного візиту до Молдови.

Getty Images / «Бабель»

Молдові Румунія зможе допомогти хіба що зброєю й військовими інструкторами. Для можливих біженців Румунія організує гуманітарні коридори й підтримку. Експерти допускають, що в Румунії знайдуться добровольці, які забажають взяти участь у конфлікті. Але офіційно це будуть військові, які приїхали в Молдову за покликом серця.

У росії немає живої військової сили, щоб наступати на Одеську область з боку Придністровʼя. Якщо вона почне обстрілювати Україну з боку ПМР, то ЗСУ просто знищать російські «Гради», каже Кулик.

— На цьому все скінчиться. У нас є ресурси зупинити ту кількість військових, які знаходяться в ПМР. Варто памʼятати, що мешканці Придністровʼя не хочуть з нами воювати. Вони не росіяни, — каже експерт.

За його словами, єдиний можливий варіант, за якого росія може вторгнутися в Україну з боку невизнаної республіки, це якщо російський десант висадиться на чорноморському узбережжі. Але Україна контролює море й небо, тому не допустить цього. Заяви росії про те, що Україна планує нападати на невизнану республіку, говорять про зворотне — це вона щось планує.

Росія хоче захопити владу в Молдові не лише для того, щоб позбавити Україну лояльного сусіда, але й для блокади поставок західної зброї, яка йде через територію Молдови. Що менше буде маршрутів доставки, то простіше росіянам буде вирахувати їх і знищити зброю в місцях перетримки.

Також перезавантаження влади в Кишиневі відкриє для росії шляхи до українських тилів. Вона зможе закидати диверсійні групи до Вінницької та Чернівецької областей, які мають з Молдовою спільний кордон. Поки при владі теперішній уряд та президент, Україна від цього убезпечена, говорить Струк.

Збройні сили Молдови під час Придністровського конфлікту в 1992 році. Кошниця була одним з головних напрямків військових дій, і після замороження конфлікту тут пролягла лінія розділення на окуповану та неокуповану частини країни.

Getty Images / «Бабель»

Кожному потрібна підтримка, і «Бабелю» також. Підтримайте нас: 🔸 у гривні 🔸 у криптовалюті 🔸 Patreon 🔸 PayPal: [email protected]