Головне управління розвідки (ГУР) України відстежувало бойовиків із «ПВК Вагнера» з 2018 року. ГУР хотів виманити 4–5 осіб на територію Угорщини — нібито щоб пройти підготовку у спеціальному тренувальному таборі. В Угорщині їх затримали б, екстрадували в Україну і судили. До вересня 2019 року ГУР зібрав дані близько тисячі бойовиків, більшість з яких воювали на Донбасі в період між 2014 та 2018 роком. Для вербування створили групу із співробітників спецслужб.
Спочатку завербували росіянина Артема «Шамана» Міляєва, а він мав вербувати решту. До кінця травня 2020 року вдалося зібрати близько 180 осіб, їх поділили на три взводи. З них розвідники планували обрати кілька десятків головних військових злочинців, організувати для них переліт та посадити літак, коли він пролітатиме над Україною.
Підходящим рейсом був Мінськ — Стамбул, він летів через територію України. Літак перебував би в українському повітряному просторі близько 28 хвилин. Його планували посадити аварійно. Для цього вивчили Чиказьку конвенцію та обрали два сценарії.
- Невідкладна медична допомога: наприклад, якщо у пасажира серцевий напад, літак має екстрено сісти у найближчому аеропорту, тобто у Києві.
- Загроза вибуху на борту. Диспетчеру повідомляють про можливий теракт, він наказує пілоту посадити літак. Згідно з міжнародним правом авіадиспетчери можуть не говорити пасажирам про аварійну ситуацію або про зміну траєкторії польоту. Цей сценарій узяли за основу.
Повідомити про «мінування» мав хтось із аеропорту Мінська. За сценарієм, той, хто дзвонив, мав сказати, що підслухав, як двоє пасажирів-чоловіків у кафе аеропорту обговорювали терористичний акт на борту рейсу. Телефонувати треба було, коли літак входив у повітряний простір України.
Перша група «вагнерівців» виїхала з Москви до Мінська автобусом 24 липня. За планом вони прибували до столиці Білорусі пізно ввечері та вирушали прямо до аеропорту, звідки вилітали наступного ранку, о 10:50.
Президент України вперше дізнався про запропоновану спецоперацію 15 червня 2020 року під час чергової наради з керівниками спецслужб. Володимир Зеленський схвалив операцію, яку намітили на 26 червня 2020 року, та попросив підготувати докладний план. Першого липня 2020 року план затвердив міністр оборони Андрій Таран.
За операцію відповідали начальник ГУР Василь Бурба та заступник голови СБУ Руслан Баранецький. Вони регулярно проводили брифінги для президента про перебіг проєкту «Авеню» — так в ОП назвали операцію. Бурба та Баранецький приїхали до Офісу президента за день до відʼїзду бойовиків ― 23 липня. Вони хотіли доповісти про хід операції, але Зеленський був зайнятий. Вони зустрілися з головою ОП Андрієм Єрмаком, і той запропонував перенести операцію на тиждень. Бо за день до цього президент Зеленський домовився з Росією про припинення вогню.
За словами Бурби, Офіс президента вважав, що спецоперація могла завадити припиненню вогню. Бурба стверджує, що намагався пояснити Єрмаку: затримка на тиждень неможлива і призведе або до втрати довіри з боку найнятих бойовиків, або до того, що білоруські чи російські контррозвідувальні служби щось запідозрять. В ОП хотіли піти назустріч команді ГУР та запропонували відкласти операцію на 4 дні, а не на тиждень. Тобто бойовики мали вилетіти з Мінська в середу, 29 липня 2020 року.
Коли бойовики приїхали до Мінська, їх поселили у готелі «Минск», а потім переселили до готелю «Белорусочка». Це все відбувалося за кілька тижнів до президентських виборів у країні. Лукашенко на той час усіх підозрював у змовах. Рано-вранці 28 липня «вагнерівців» затримали.
Україна намагалася переконати білоруську владу передати їй затриманих. Тридцятого липня 2020 року міністр закордонних справ Білорусі викликав тимчасового посла України до Мінська, щоб повідомити йому про арешти та запросити в України інформацію про можливі злочини, скоєні на території України. Третього серпня генеральний прокурор України Ірина Венедіктова направила до Білорусі запит про тимчасовий арешт 28 із 33 осіб. Офіційний запит про екстрадицію подали за вісім днів, 11 серпня 2020 року. Зеленський особисто дзвонив Лукашенку та лобіював екстрадицію бойовиків до України 5 серпня 2020 року. Цього ж дня генпрокурор Росії подав офіційний запит до білоруської прокуратури щодо передачі 32 затриманих росіян Москві.
Чотирнадцятого серпня генпрокурор Росії Ігор Краснов оголосив, що Білорусь видала бойовиків Росії. За словами найманців, їх 14 днів тримали на карантині і весь час допитували співробітники ФСБ.