Тимчасова слідча комісія Верховної Ради, яка розслідувала можливий зрив «спецоперації» із затримання бойовиків «приватної військової компанії МАР», які воювали й на Донбасі на боці бойовиків, оприлюднила проміжний звіт. Відповідно до нього, «спецоперація» українських спецслужб все ж була, хто стоїть за її відтермінуванням на 5 днів (через що найманців затримали білоруські спецслужби, а не українські) — невідомо, зливу інформації з української сторони не було.
Звіт ТСК оприлюднила в понеділок, 15 листопада. Насамперед комісія зазначила, що терміну «спецоперація» не існує, є «спеціальний (активний) захід». Розвідка Міністерства оборони проводила цей захід щодо бойовиків з першої половини 2018 року до початку липня 2020 року. Розвідка від імени ПВК «МАР» набирала бойовиків начебто для охорони нафтових об’єктів у Сирії та Лівані: провели майже 2 тисячі «співбесід» з потенційними учасниками бойових дій та відібрали приблизно 500 людей, які зацікавили розвідку. Із них ідентифікували 396 людей. Цю інформація передали до Служби безпеки України на початку липня 2020 року. На одній з нарад розвідки та СБУ запропонували перемістити 33 людей (відібраних з 396) з Росії до країни, де їх можна було б офіційно затримати. Наприкінці червня 2020 року почався «спеціальний (активний) захід» (спростовуються заяви про його багаторічне планування). Бойовиків мали виманити з Росії до Венесуели.
Чому спецоперацію відтермінували із 25 липня на 30 липня 2020 року. ТСК не змогла достеменно встановити, хто і на якому рівні в Україні ухвалив це рішення. Комісія заявляє, що не було жодної документальної вказівки від посадовців. ТСК також не знайшла підтвердження того, що президент України Володимир Зеленський давав особисті розпорядження керівництву розвідки Міноборони відтермінувати «активний захід», а глава його Офісу Андрій Єрмак взагалі не має таких повноважень. Міністр оборони лише може додатково залучати Збройні сили, а не відтерміновувати операцію.
Про можливий злив інформації. У Росії та Білорусі могли знати про окремі процеси, адже один з 33 найманців у травні 2020 років звернувся до ФСБ Росії та передав дані про контакт із «вербувальниками» ПВК «МАР». Також ТСК не встановила, чи координувалися між собою спецслужби Росії та Білорусі. Однак зазначається, що військових затримали білоруські спецслужби, які працювали в посиленому режимі напередодні президентських виборів. Зазначимо, що одного з 33 членів групи не екстрадували до Росії разом з іншими.
ТСК не знайшла підтвердження того, що відбувся витік інформації з української сторони на будь-якому з етапів «спецоперації». Крім цього, за даними звіту, до спецоперації причетна лише українська розвідка, а не британська, американська, ізраїльська чи турецька.
ТСК заявляє, що українські правоохоронці зробили все необхідне для екстрадиції бойовиків з Білорусі, але підготовка документів для неї почалась вже після їх затримання в Мінську — через це втратили час. Комісія заявила про свою «незадоволеність» роботою правоохоронних органів.
Також комісія заявляє, що пʼятий президент України Петро Порошенко не міг санкціонувати «спецоперацію», оскільки вона розпочалась наприкінці червня 2020 року.
- 29 липня 2020 року в Мінську затримали 33 бойовиків російської «ПВК Вагнера», 13 з яких точно воювали проти України на боці «ДНР» і «ЛНР». Україна запросила екстрадицію бойовиків, проте Білорусь передала «вагнерівців» Росії. Згодом «Комсомольська правда» повідомила, що арешт бойовиків у Білорусі був українською спецоперацією.
- Далі про «операцію українських спецслужб» почали писати українські журналісти. Головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов написав, що СБУ і ГУР Міноборони виманювали бойовиків в Україну, але голова ОП Андрій Єрмак запропонував перенести фінальний етап операції, і вона провалилася — бойовиків заарештували в Білорусі. Схожу інформацію опублікували журналістка Яніна Соколова, видання «Українська правда» і «Дзеркало тижня».
- Президент України, голова ОП Андрій Єрмак, а також СБУ та Служба зовнішньої розвідки стверджували, що ніяку операцію не готували, а медіа поширюють російську дезінформацію. Однак ексглава Офісу президента Андрій Богдан підтвердив існування спецоперації, а пʼятий президент Порошенко заявив, що у 2018 році особисто її санкціонував.