Сьогодні у США обирають нового президента. Як відбуватиметься голосування? Хто лідер гонки? Що кажуть опитування? — максимально коротко

Автор:
Катя Мещерякова
Редактор:
Дмитро Раєвський
Дата:
Сьогодні у США обирають нового президента. Як відбуватиметься голосування? Хто лідер гонки? Що кажуть опитування? — максимально коротко

Pool / Pool

Сьогодні у США проходять вибори президента: главу держави за традицією обирають у вівторок після першого понеділка листопада. Цього разу американці мають обрати між чинним президентом США Дональдом Трампом і колишнім віцепрезидентом Джо Байденом. За загальнонаціональним опитуванням, у гонці лідирує Байден: його рейтинги в середньому були вищі на 10 відсотків, проте останніми тижнями Трамп скоротив розрив. «Бабель» коротко розповідає про суперників, їхні рейтинги, виборчу систему США і про штати, які вирішать результат голосування.

Хто такий Дональд Трамп

Республіканців представляє чинний президент Дональд Трамп. До того, як виграти вибори 2016 року у колишнього держсекретаря Гілларі Клінтон, він займався бізнесом. Трамп — президент будівельного конгломерату Trump Organization і засновник компанії Trump Entertainment Resorts, яка займається гральним і готельним бізнесом.

У 2019 році Трампа звинувачували у зловживанні владою через те, що він чинив тиск на президента Володимира Зеленського. Він вимагав, щоб Київ провів розслідування, яке стосувалося його політичного опонента Джо Байдена, й оприлюднив його результати. Зрештою 45-му президенту США ледь не оголосили імпічмент, проте парламент проголосував проти.

Коли Сполучені Штати зіштовхнулися з пандемією коронавірусу, Трамп наполягав, що вірус не є небезпечним для населення і зникне, коли стане тепло. Він назвав епідемію «змовою демократів» і пропонував вживати дезінфекційні засоби як ліки. Навіть його прихильники засумнівалися у правильності методів боротьби з пандемією. Карантин у країні все ж ввели, але Трамп до останнього заперечував небезпеку вірусу. На початку жовтня він сам перехворів на коронавірус у легкій формі, його швидко виписали.

Alexi Rosenfeld / Contributor / Getty Images

Ще під час попередньої передвиборчої кампанії, восени 2016 року, Трамп багаторазово критикував торговельні відносини з Китаєм. Між двома країнами майже півтора року тривала торгова війна. Трамп обклав митом китайський імпорт до США на 370 мільярдів доларів на рік. Китай відповів дзеркально — запровадив додаткові мита на імпортовані зі США мʼясо, фрукти та інші товари. Частиною торгової війни стали санкції проти десятків китайських компаній і держустанов, зокрема проти технологічної компанії Huawei. У серпні 2018 року у США ухвалили закон, що забороняє співробітникам і підрядникам державних відомств використовувати пристрої китайських виробників.

Трамп також ухвалював спірні рішення, коли у країні спалахнули протести через вбивство Джорджа Флойда. Спочатку президент публічно висловлював своє обурення та наказував ФБР і Міністерству юстиції негайно почати розслідування події. Однак згодом він назвав демонстрантів «бандитами» і закликав губернаторів штатів і органи національної безпеки «домінувати» та «бути агресивними», щоб придушити протести по всій країні, а також пригрозив використати для цього армію. Гасло протестувальників — Black Lives Matter — він назвав «символом ненависті». Щоб приборкати протести і сутички, Трамп розпорядився ввести в Портленд (штат Орегон) Національну гвардію.

Через це рейтинги президента знижувалися, а рівень підтримки його опонента Джо Байдена ріс.

Kamil Krzaczynski / Stringer / Getty Images

Хто такий Джо Байден

Двадцятого листопада колишньому віцепрезиденту США Джо Байдену виповниться 78 років. Якщо він переможе на виборах, то стане найстарішим президентом Сполучених Штатів. На відміну від Трампа, який прийшов у політику з бізнесу і ніколи не працював на держслужбі, Байден у політиці майже 50 років. У 1972 році, у віці 30 років, він став сенатором від штату Делавер і займав цю посаду 36 років. Байден двічі балотувався у президенти США — у 1988 та 2008 роках, але обидва рази невдало. У 2009 році, коли Барак Обама став президентом США, він призначив Байдена віцепрезидентом, а в 2012 році разом з ним переобрався на другий термін.

Обама вибрав Байдена віцепрезидентом з кількох причин: популярність сенатора серед білого робітничого класу, репутація «робочої конячки» і, головне, його досвід у зовнішньополітичних питаннях, якого бракувало самому президенту.

У своїй передвиборчій програмі Байден пропонує розширити страховку з безробіття та підтримати бізнес, який постраждав через пандемію COVID-19, створити нові робочі місця за рахунок зростання промисловості. Байден обіцяє зробити США більш незалежними від іноземних виробництв і приділяти увагу екологічній політиці. Байден також серйозно ставиться до пандемії коронавірусу: він звинувачував Трампа у халатності та заявляв, що якби карантин ввели одразу, то врятували б 100 тисяч життів.

Joe Raedle / Staff / Getty Images

Джо Байден неодноразово відвідував Київ і опікувався українським напрямом у Білому Домі за Обами. Якщо Байден стане президентом, то, за його словами, зробить Україну «пріоритетом зовнішньої політики США».

З Україною також повʼязаний скандал, в якому фігурує сам Байден і його син Хантер. Останній до квітня 2019 року входив до ради директорів української газодобувної компанії Burisma. У жовтні 2020 року газета New York Post опублікувала нібито листування Хантера Байдена з високопоставленим співробітником Burisma Вадимом Пожарським. У ньому йдеться, що Джо Байден у 2015 році завдяки синові зустрічався з Пожарським, хоча пізніше стверджував, що подібного роду контактів у нього ніколи не було. У статті пишуть, що Байден зустрічався з Пожарським менш ніж за рік до того, як скористався своїм впливом, щоб Віктора Шокіна звільнили з посади генпрокурора. Є версія, що Байден домагався звільнення Шокіна, оскільки генпрокурор розслідував справу, повʼязану з Burisma. До того ж у травні 2020 року нардеп Андрій Деркач опублікував аудіозаписи, згідно з якими Байден нібито домовився з Порошенком, що Штати виділять мільярд доларів в обмін на звільнення Шокіна.

Drew Angerer / Staff / Getty Images

У США переможця визначає не проста більшість голосів, а виборщики

У 2016 році Дональд Трамп виграв президентські вибори у колишнього держсекретаря США Гілларі Клінтон. Кандидат від демократів теж лідирувала за опитуваннями та обійшла Трампа за кількістю отриманих голосів виборців, але програла, зокрема й через особливості виборчої системи США.

Президента США вибирає колегія виборщиків. У ній 538 осіб, щоб стати президентом, кандидат має набрати 270 голосів. Кількість виборщиків варіюється залежно від чисельності населення штату. За американською виборчою системою, голоси виборщиків «важать» більше, ніж безпосередні голоси виборців.

Практично в усіх штатах діє система «переможець отримує все», коли всі голоси виборщиків штату переходять до кандидата, який набрав найбільшу кількість голосів.

Чому все-таки програла Клінтон

На президентських виборах 2016 року Гілларі Клінтон підтримало майже на 3 мільйони більше виборців, ніж Дональда Трампа, однак той виграв за результатами голосування виборщиків, отримавши 306 голосів проти 232.

Гілларі Клінтон лідирувала за опитуваннями протягом всієї президентської кампанії. Однак вона не змогла перемогти з кількох причин. Здавалося б, сильні сторони Клінтон — досвід першої леді, робота на посаді сенатора і держсекретаря — мали принести їй перемогу, але зрештою обернулися проти неї. Її сприймали як «людину системи» й уособлення політичного істеблішменту, на відміну від Трампа, який не асоціювався з державною службою.

Великий резонанс також викликав скандал з електронною поштою, коли стало відомо, що колишня держсекретар використовувала особисту пошту для службового листування. Виборці вважали, що таким чином Клінтон приховувала щось або вирішувала, яку інформацію передавати уряду, а яку ні. Це суттєво похитнуло довіру до неї, хоча в законах США немає постанови, що держсекретар має користуватися виключно службовою поштою.

Гілларі також припустилася тактичних помилок під час виборчої кампанії. Наприклад, витрачала ресурси і час на штати, які й без того її підтримували, — Північну Кароліну і Огайо. Цим скористався Трамп і «взяв» Пенсильванію та Вісконсін без боротьби.

Anadolu Agency / Contributor

Результат виборів залежатиме від штатів, які не визначились

У більшості штатів історично голосують за демократів або за республіканців, але в декількох явного фаворита немає. Зазвичай у цих штатах точиться найжорсткіша боротьба, тому що перемога в них гарантує кандидату значну кількість голосів виборщиків.

Як показують останні опитування CNN, Байден випереджає Трампа в багатьох штатах, що вагаються: в Аризоні на 4 відсотка, у Вісконсині на 8, у Мічигані на 12.

У Флориді, де традиційно розгортається найгарячіша боротьба між республіканцями і демократами, за більшістю опитувань, лідирує Байден (розрив між кандидатами від 1 до 6 відсотків). За настроями виборців можна спостерігати на агрегаторі опитувань RealClearPolitics.

The Washington Post / Contributor

Коронавірус може завадити Трампу стати президентом

Цього року через пандемію коронавірусу на виборах президента США можна проголосувати достроково — на дільниці або надіслати бюлетень поштою. Станом на 2 листопада проголосували вже понад 95 мільйонів американців, включно із самими кандидатами. У 2016 році проголосували всього 136 мільйонів виборців.

Трамп вважає голосування поштою ненадійним — на його думку, це призведе до фальсифікацій, а демократи скористаються можливістю, щоб «вкрасти вибори». Джо Байден, навпаки, всіляко підтримує голосування поштою.

Пандемія коронавірусу може вплинути на рейтинги Трампа. Опитування показують звʼязок між реакцією президента на пандемію коронавірусу і настроями виборців. Два штати, які вагаються, — Мічиган і Вісконсин — у питанні подолання пандемії більше довіряють Байдену. Міннесота і Пенсильванія, які допомогли Трампу здобути перемогу чотири роки тому, теж стурбовані стратегією Білого дому щодо боротьби з ковідом.

Scott Olson / Staff