«Мені не подобається, коли кажуть: Який ідіот це придумав? Чому відразу ідіот?» Куратор президентського опитування Артем Гагарін — про мету проєкту, заробітки інтервʼюерів і свій гонорар

Автор:
Марія Жартовська
Редактор:
Катерина Коберник
Дата:

«Бабель»

Двадцять пʼятого жовтня в Україні відбулися місцеві вибори і опитування президента, яке він анонсував за десять днів до голосування. В анкеті, як і передбачалося, було пʼять пунктів. Головні питання до самого опитування: яка соціологічна компанія його провела, за чий рахунок і як влада буде використовувати результати. У «Слузі народу» довго не могли визначитися з тим, звідки гроші на опитування. Заступниця голови фракції СН Євгенія Кравчук спершу говорила, що фінансування візьмуть на себе меценати. Пізніше, що це може бути президент. В результаті опитування вирішила оплатити партія президента. Ідея провести опитування належить Зеленському та заступнику голови Офісу президента Кирилу Тимошенку. Проти виступив спікер парламенту Дмитро Разумков. У день виборів опитування багато критикували в соцмережах і скаржилися, що в ньому можна брати участь скільки завгодно разів. Чому так, навіщо Зеленському знадобилося опитування і чому його не провели онлайн кореспондентці «Бабеля» Марії Жартовській розповів головний координатор опитування, керівник авторської групи «Квартал 95» Артем Гагарін.

— Ти розумієш, для чого це опитування президента і чому воно потрібне зараз?

— Ще під час президентської кампанії він оголошував про свої плани на народовладдя, і це одна з передумов до його встановлення. Коли я почув, що буде опитування, то спитав, чим я можу допомогти. Мені сказали: «Це супер. Якщо використовувати тебе як волонтера-інтервʼюера на дільниці, це приверне людей, але давай спробуємо зробити по-іншому». Мені запропонували бути сполучною ланкою з нашими інтервʼюерами: я для них записував різні відео [з інструкціями] і говорив зрозумілою мовою. Ідея зробити мене спікером народилася пізніше.

— «Запропонували», «сказали» — аморфні поняття. Хто запропонував і сказав?

— Я говорив з Сашею Корнієнком телефоном, коли він хворів [на коронавірус], вирішили, що я буду цим займатися. Навіть окреслили за це гонорар. Він чисто формальний, ця історія для мене не про гроші.

— В інтервʼю «Лівому берегу» ти говорив, що до епідемії коронавірусу твій гонорар становив 3 тисячі доларів. Твоя робота в рамках опитування коштувала стільки ж?

— Менше, я ці гроші передам у [благодійний фонд] «Таблеточки» або кудись іще.

— Коли ти включився в підготовку до опитування?

— Коли партія сказала, що вони беруть на себе фінансування. На етапі обговорення ідеї з президентом, запису його відео [про майбутнє опитування] я не підключався. У мене є мої девʼять відео, які я записував для інтервʼюерів. Завжди легше, коли хтось говорить у кадрі, щоб вони зрозуміли про одяг, хоча я ось виходжу в коридор, а там стоїть дівчинка з голими щиколотками.

— Ось ти кажеш про народовладдя, а я знаю іншу історію: напередодні виборів соціологи попередили Офіс президента про те, що буде низька явка. Це опитування — спроба мобілізувати електорат «Слуги народу» і привести людей на виборчі дільниці?

— Я не знаю цього. Ми можемо здогадуватися, щось припускати — нам ніхто не забороняє. Мене це опитування мобілізувало і мені здається, що воно підвищує відповідальність людей. Коли ти працюєш у компанії і твоє керівництво з тобою радиться, ти відчуваєш свою значущість.

— Навіть після тролінгу, який ти бачив сьогодні на анкетах президента в соціальних мережах?

— А що я бачив? У загальній картинці — це дрібниці. Розповім одну історію. Ми приїхали до Маріуполя з концертом «Кварталу» і Володимир Олександрович пішов спілкуватися зі студентами. Концерт і зустріч були після скандалу з виступом в Юрмалі, тому він попросив студентів не питати про скандал — дістали на той час. Виникла пауза. Люди не розуміли, про що йдеться, а він: «Ну як, там у Facebook...» Ми в Києві зіпсовані цим Facebook. Здається, що це мегаактуальна проблема, всі репостять, а в масштабах України — немає.

Ми обговорювали ситуацію з блогером, який проголосував кілька разів — дуже багато питань до цього відео. Перед ним немає інтервʼюера, той стоїть позаду блогера, опитувальник тримає на планшетці, хоча вони не входили в набори, заповнює його тихо, пошепки розповідає, що відбувається. Мені навіть здався дивним колір бюлетенів у нього в руках: може, це відео так передало колір анкети, але він трохи інший.

Мені ось говорили, мовляв, хтось впадав в істерику, плакав, не знав, як відповісти, про що питання. Але це означає одне — люди, які проводили опитування, вони не ти чи я, вони не усе розуміють, їм важко було зібратися, а тут приходять провокатори і кажуть, що це незаконно. Я сам був сьогодні на дільниці і питав, чому це незаконно.

— Тому що це можна розцінити як приховану агітацію.

— Там немає прихованої агітації, тому що ми стоїмо не на виборчій дільниці, а перед нею. Ми можемо проводити опитування і стояти поряд або біля виборчої дільниці, і опитувати людей, які виходять з виборчої дільниці.

Марієнко Андрій / УНІАН

— Ти мені можеш пояснити, волонтери опитували як хто — як волонтери? Як представники соціологічної компанії?

— Корнієнко скаже, у звітах побачиш.

— Дивись, у чому головна проблема — в довірі. Ось у вас є питання: чи потрібно довічне покарання для корупціонерів? Але ви самі, проводячи опитування, не розголошуєте ані соціологічну компанію, яка його проводить, ані джерела фінансування, ані його вартість.

— Усі ці цифри будуть. Ось іще раз: у президента зʼявилася ідея, партія «Слуга народу» її підтримала, замовила опитування соціологічній компанії. Вони [соціологічна компанія] набрали інтервʼюерів, займалися всіма організаційними моментами — де я в цьому ланцюжку? Деякі питання мене не стосуються.

— Не всі в «Слузі народу» підтримали цю ідею. Наприклад, спікер парламенту Дмитро Разумков — ні.

— І це нормально.

— Ти особисто вважаєш вдалою таку форму опитування?

— Це великий і дуже відповідальний експеримент. Такого раніше не було. Подивимося, що буде на наступних виборах і скільки буде опитувань.

Сьогодні був один цікавий випадок. Біля 29-ї [київської] школи стояв волонтер, а поруч з ним — жінка, така у віці, злегка хрипкий голос і перекошений берет. На ній жилетка, на якій написано щось на кшталт «стоп, фігня опитування». Я запитав у неї, де вона взяла таку жилетку. А вона: «Я сама її пошила». Кажу: «І термодрук самі зробили?» Вона відповіла, що так. Я був на інших локаціях і бачив таких самих людей у таких самих жилетках. Питання в чому: вартість наших жилетів буде в звіті партії, а ось цих з «фігня опитування» — хто вони, що вони — цього ніде не буде. І їм за це нічого не буде, а про партію [«Слуга народу»] розповідатимуть, що краще б витратили гроші на боротьбу з коронавірусом, як уже мені говорили. Так а чого ви рекламу на білбордах вішаєте, давайте ці гроші на боротьбу з коронавірусом витратимо. Це подвійні стандарти.

— Ось ти кажеш, що вартість жилетів буде в звіті партії, ти сам знаєш їх вартість?

— У мене є договір про нерозголошення між мною і партією. Ось «ОПОРА» назвала більшу цифру [за проведення опитування]. Як її рахували: взяли всі виборчі дільниці з двома волонтерами на кожній і поставили вартість за волонтера 1 225 гривень. І це неправильно — тільки в Києві було по два волонтери, а в інших регіонах — по одній людині, плюс не всі дільниці покривалися. Були проблеми з тимчасово окупованими територіями, в тюрмах ніхто не опитував.

— Так що за вартістю?

— Називати цифру неправильно. Я чув цифру 800 гривень за людину.

— Скільки було волонтерів?

— Не знаю. Свою геолокацію в день виборів волонтери мали кидати в спеціальний чат-бот. У Києві все пройшло нормально, а в регіонах Telegram не користуються, у когось телефон не такий. Для таких людей була окрема інструкція, без чат-бота. [Опитувальні] листи ще довозять, рахуватимуть.

Чузавков Сергій / УНІАН

— «Слуга народу» активно просуває ідею діджиталізації держави, то чому ж опитування бодай частково не провели через інтернет?

— Я не знаю, можу тільки припускати. Я думаю, як далі це робити, можна ж «Дію» залучити для цих опитувань...

— [Міністр цифрової трансформації] Михайло Федоров, за нашою інформацією, не дозволив її задіяти для цього опитування.

— Питання в чому: навіть «Дія» є не у всіх і інтернет — не скрізь. Ми йдемо до діджиталізації, але ми ще не там. Не можна так [клацає пальцями] — і все.

— Ще раз: чому не можна було провести опитування в інтернеті хоча б частково?

— А як?

— Хто хотів — відповідав би онлайн, хто ні — офлайн.

— Напевно, можна було, ну що я тобі скажу?

— І це знову наштовхує на думку, що справжня мета опитування — мобілізувати електорат і привести людей на виборчі дільниці.

— А я вважаю, що це мобілізація людей, їхньої відповідальності. Люди, які проти опитування, теж прийшли і взяли в ньому участь.

— Яка легітимність опитування? Один з моїх колег під моїм постом у Facebook написав, що заповнив анкету двічі.

— Це опитування замислювалося, щоб запитати у людей про їхню думку. Якщо люди починають дурити, обманювати і двічі заповнювати анкету, то вони нечесні, це неправильно. Ми ж не йдемо до магазину і не крадемо там щось, щоб перевірити, як працює охорона. Люди кажуть: «Я двічі проголосував, я красунчик». Ти не красень. Це не вплине на загальний результат опитування.

— Усе ж таки, хто і як його рахуватиме?

— Соціологічна компанія планує підрахувати його до завтра [тобто, вже сьогодні] і передати результати «Слузі народу». Завтра ж дадуть відповідь на питання про те, яка соціологічна компанія проводила опитування, яка вартість і як будуть використовувати результати.

— Ти в одному зі своїх відео говориш, що «опитування не має юридичних наслідків», то яка його кінцева мета?

— Дуже прикро, коли люди щось бачать... Знаєш, коли приходиш, а тобі — «Хто вам лагодив машину?» або «Хто це вас так стриг?» Мені дуже не подобається, коли кажуть «Який ідіот це придумав?» Чому відразу ідіот? Над цим люди думали, вони це для чогось робили. Все, що відбувається — відбувається для чогось.

— То для чого? Це багато хто й хоче зрозуміти. У якийсь момент несподівано виходить президент, каже, що є пʼять запитань, які він буде озвучувати поступово, і не пояснює толком навіщо.

— Питання підбадьорили людей, підбадьорили опонентів. Вони усі кричати почали, обурюватися, такі всі активні стали.

— Вас звинувачували, що в опитуванні брали участь неповнолітні інтервʼюери, чому так вийшло?

— Були зафіксовані поодинокі ситуації, коли батьки, які мали працювати як інтервʼюери, залишали своїх дітей замість себе. Знаю один такий підтверджений випадок і кілька непідтверджених. Інформація перевіряється і, звичайно, за таку поведінку на батьків буде складено адмінпротокол. Якщо буде доведено, що так вчиняла соціологічна компанія [залучала до роботи неповнолітніх], то до неї теж будуть претензії. А в кого? У замовника, у «Слуги народу».