Білоруси голосують за президента. Можливо, цього разу не за Олександра Лукашенка. Хто його суперники? І що взагалі відбувається?

Автори:
Євген Спірін, Алла Кошляк
Редактор:
Гліб Гусєв
Дата:

Сніжана Хромець / Артем Марков / «Бабель»

Олександр Лукашенко керує Білоруссю 26 років. У неділю, 9 серпня, його можуть переобрати на шостий термін, якщо цьому не завадить опозиція. Вперше в історії Білорусі на мітинги в підтримку альтернативної кандидатки Світлани Тихановської вийшли понад 60 тисяч людей. Світлана балотується, тому що її чоловік, блогер Сергій Тихановський, сидить у вʼязниці. Інші опозиціонери її підтримують і створили обʼєднаний штаб. Крім Світлани, його очолюють ще дві жінки. Марія Колеснікова — координаторка штабу банкіра Віктора Бабарика, якого заарештували нібито за економічні злочини, а також Вероніка Цепкало — дружина ексглави Парку високих технологій Валерія Цепкала, який був змушений виїхати з країни. ЦВК Білорусі відмовилася реєструвати Віктора Бабарика та Валерія Цепкала кандидатами в президенти. Крім чинного президента країни Олександра Лукашенка і Світлани Тихановської, ЦВК зареєструвала ексдепутата Ганну Канопацьку, лідера кампанії «Говори правду» Андрія Дмитрієва та голову партії «Білоруська соціал-демократична Грамада» Сергія Черечня. «Бабель» розповідає про кандидатів, протести і настрої в Білорусі.

Олександр Лукашенко починав політичну карʼєру як борець із корупцією і перетворився на останнього диктатора в Східній Європі

Олександр Лукашенко править у Білорусі вже 26 років. Перші вибори в країні відбулися в 1994 році, тоді Лукашенко у другому турі набрав 80% голосів. Президентську кампанію він будував на ідеях боротьби з корупцією та прогнилою системою влади. На початку карʼєри популярним політика зробили доповіді і звіти антикорупційної комісії, яку він очолював.

У 1996 році в Білорусі провели референдум, в результаті якого розширили президентські повноваження. У 2001-му Лукашенко знову виграв вибори в першому турі і отримав 75% голосів. У 2004 році з Конституції країни прибрали обмеження бути президентом не більше ніж двічі. За офіційними даними, за цю поправку проголосували 77% білорусів.

Зараз у Лукашенка дуже широкі президентські повноваження — він може призначати референдуми і місцеві вибори, вибирати і звільняти суддів Конституційного суду, призначати міністрів, скасовувати акти уряду і головувати на його засіданнях. У разі перемоги на виборах-2020 він обіцяє змінити Конституцію щодо поділу влади.

У цій виборчій кампанії Лукашенко регулярно звинувачує Росію у втручанні в вибори і говорить про «ляльковода з "Газпрому" і вище». Це не завадило йому нещодавно двічі зустрітися з Путіним. Ще одна проблема, з якою чинний президент зіткнувся на цих виборах, — скандал із затриманням під Мінськом 33 найманців російської «ПВК Вагнера». Білоруські силовики звинуватили їх у підготовці терактів і взяли під варту. Частина з них воювала на боці Росії на Донбасі. Президент Володимир Зеленський вже попросив видати бойовиків Україні, а Володимир Путін заявив, що «безпідставно» затриманих російських громадян повинні звільнити.

Нинішня виборча кампанія для Лукашенка найскладніша за всі 26 років. Цього разу він має справжніх конкурентів, а підтримка населення падає. У кінці травня видання Onliner і Tut.by провели онлайн-опитування про те, за кого читачі збираються голосувати. Щонайменше в двох опитуваннях президент Лукашенко набрав три відсотки — так зʼявився мем «Саша 3%». Його підхопили не лише опозиціонери, а й підприємці. В онлайн-магазині Oz.by оголосили знижку в три відсотки на домашні капці — опоненти Лукашенка часто називають його «вусатим тарганом» і погрожують президентові капцями. На білоруських заправках мережі «А-100» робили трипроцентну знижку. Магазин symbal.by продавав майки з написом «ПСІХО3%». Партію одягу вилучили, у магазині відімкнули світло, а швейний цех закрили. На підтримку магазину почали писати пости в соцмережах публічні люди — і втрачали роботу. Попри репресивні заходи Лукашенко далі втрачає підтримку.

Востаннє білоруси масово протестували проти Лукашенка в 2010 році, через десять років на вулиці виходять навіть далекі від політики люди

Останні масові протести проти Лукашенка в Білорусі пройшли в 2010 році. Акція мала назву «Плошча» — люди зібралися на центральній площі Мінська відразу після президентських виборів 19 грудня. Увечері того дня на вулиці білоруської столиці та інших міст вийшли від 25 до 50 тисяч осіб. У Мінську неозброєних людей били і забирали в автозаки загони міліцейського спецназу. Учасники виступали за проведення повторних виборів без участі чинного президента. Акцію розігнали, десятки людей побили, 639 заарештували. Четверо кандидатів у президенти від опозиції отримали тюремні терміни від 2 до 6 років колонії суворого режиму.

Сніжана Хромець / Артем Марков / «Бабель»

Після «Плошчи» білоруси теж намагалися протестувати, але акції не були такими масовими. Білоруські опозиціонери навіть жартують, що «кожен порядний білорус відсидів у СІЗО». Цим разом садити незгодних стали задовго до виборів, а до акцій анонімно приєднуються правоохоронці. У передвиборчій кампанії-2020 тисячі білорусів записалися до ініціативних груп альтернативних кандидатів, вони сидять у пікетах і обходять сусідів, щоб зібрати підписи. Серед протестувальників люди різного віку — від молоді до пенсіонерів, які раніше до політики стосунку не мали. Білоруські знаменитості вимагають провести чесні вибори і звільнити політвʼязнів.

Білоруси винаходять нестандартні форми протестів — шикуються в черги, запрошують «прогулятися» центром міста, імітують весільний кортеж або збираються на велопробіги. Останні жартома називають себе «Кавалерія ВКЛ». У пʼятницю один з таких протестів закінчився жорстокими затриманнями мітингарів. Патрульні автомобілі буквально збивали їх, одного велосипедиста забрала «швидка».

Лукашенко завжди оточував себе жінками і навіть створив національне агентство моделей. А тепер три жінки — його головні конкурентки

7 серпня видання «Проект» опублікувало велике розслідування, у якому розповідає, що Лукашенко під час свого правління завжди оточував себе жінками. «Символічно, що головними конкурентами президента Білорусі на нинішніх виборах стали жінки. Адже саме відносини Лукашенка з жінками протягом 25 років його правління найбільше говорять про деспотичний характер його влади», — пишуть автори розслідування.

Сам же Лукашенко каже, що білоруси не будуть голосувати за жінку на посту президента: «У нас Конституція не під жінку. Буде мужик».

Тим часом за даними опитування tut.by, Світлана Тихановська набирає 70% голосів на виборах. Але бути президентом вона не збирається. У разі перемоги вона обіцяє не обіймати посаду довше ніж пів року та провести повторні вибори за участю тих кандидатів, яких цього разу не зареєструвала ЦВК. Світлана балотується, поки її чоловік — блогер Сергій — сидить у вʼязниці.

Сніжана Хромець / Артем Марков / «Бабель»

Її підтримують Марія Колеснікова — координаторка штабу Віктора Бабарика, якого заарештували нібито за фінансові махінації, а також Вероніка Цепкало — дружина ексглави Парку високих технологій Валерія Цепкала, який був змушений виїхати з країни. ЦВК Білорусі відмовилася реєструвати Віктора Бабарика та Валерія Цепкала кандидатами в президенти.

Тихановській 37 років, вона закінчила Мозирський педуніверситет і працювала перекладачкою з англійської в різних організаціях. Останнім часом жила в Гомелі, була домогосподаркою, виховувала двох дітей і до арешту чоловіка зовсім не цікавилася політикою.

Тепер разом із Марією і Веронікою вона стала символом протесту. На акцію на їхню підтримку 30 липня вийшли рекордні 60 тисяч людей. Але останні кілька днів мітинги скасовували через «невідкладні» ремонтні робіти або святкування Дня залізничних військ. Це не єдиний спосіб, у який влада намагається відвернути білорусів від протестів. 6 серпня на сайті Міністерства культури зʼявилася інформація, що за день до президентських виборів у 13 великих містах країни відбудуться безкоштовні концерти «За Білорусь» за участю російських і українських попзірок. На концерт повинні були приїхати Олег Винник, Павло Зібров, Леонід Агутін та інші. Після цього білоруси стали атакувати зірок у соцмережах і просити їх не приїжджати на концерти. У підсумку скасували виступи.

Віктор Бабарико міг стати головним конкурентом Лукашенка, але до виборів його не допустили, звинувативши в економічних злочинах, і посадили до вʼязниці

14 липня Центральна виборча комісія Білорусі відмовилася реєструвати кандидатом у президенти основного опонента Олександра Лукашенка — банкіра Віктора Бабарика. Глава ЦВК Лідія Єрмошина сказала, що Бабарико створив організоване злочинне угруповання і виводив гроші за кордон. За її словами, політик приховав щонайменше 458 тисяч доларів. Його провина не доведена в суді.

За різними даними, за Бабарика готові голосувати більше половини білорусів. 11 червня в офіс банку, яким Бабарико керує вже 20 років, прийшли силовики зі звинуваченнями у «економічних» статтях. У «справі Белгазпромбанку» затримали 15 осіб, в основному з керівництва банку. Серед затриманих — сам Віктор Бабарико та його син Едуард.

Після обшуків в Белгазпромбанку держканал «Білорусь 1» повідомив, що до кримінальної справи про відмивання грошей і несплату податків долучили 150 картин з колекції банку загальною вартістю близько 20 мільйонів доларів. Зараз у галереї «Арт-Білорусь», де вони виставлялися, висять порожні рами з QR-кодами, що містять інформацію про історію робіт та їх авторів. Банк купував картини, щоб у Білорусі були полотна «паризької школи», тож продавати їх за кордон ніхто не збирався. Після обшуків банку також довелося заблокувати платежі на MolaMolа, де білоруси збирали гроші на допомогу медикам. Наприклад, фельдшеру з Ліди Павлу Палейчіку, якого звільнили після того, як він розповів, що лікарні не готові боротися з коронавірусом. Фельдшера також засудили на 7 діб за те, що він брав участь у несанкціонованому заході, а саме — зустрівся з блогером Сергієм Тихановським.

Решта зареєстрованих кандидатів — Ганна Канопацька, Андрій Дмитрієв і Сергій Черечень — не приєдналися до штабу Тихановської

Ганна Канопацька була активісткою ОГП, у 2016 році стала однією з двох опозиціонерок, які пройшли в парламент. Перед тим Канопацька керувала юридичною фірмою. У парламенті займалася питаннями підприємництва. Під час нинішньої кампанії відмовилася брати участь у теледебатах: «Як досвідчений політик я не маю ні права, ні бажання змагатися зі свідомо слабшими опонентами».

Сніжана Хромець / Артем Марков / «Бабель»

Канопацька заявила, що в перші місяці президентства проведе народне зібрання, щоб зібрати ідеї реформ. Виступає проти пільгових кредитів на житло, які породжують корупцію, і за створення робочих місць у регіонах. За час президентського терміну обіцяє створити умови для переходу від авторитарного режиму до демократії. Вона переконана, що Білорусь повинна стати парламентсько-президентською республікою, а президент обиратися на 7 років.

Андрій Дмитрієв раніше очолював штаби кандидатів у президенти: в 2010 — Володимира Некляєва, в 2015 — Тетяни Короткевич. У 2001 році вступив до ОГП, звідки в 2012 році був виключений «за вчинення політичної шкоди партії». У 2015 році очолив «Говори правду». Під час подій 19 грудня 2010 року Некляєв і члени його штабу не потрапили на «Плошчу»: по дорозі їх зупинили невідомі і побили. Тоді зʼявилося відео, на якому Андрій Дмитрієв каже, що співробітники міліції невинні у трагедії. Пізніше Дмитрієв заявив, що говорив тоді на камеру під тиском силовиків — на той момент співробітники КДБ затримали його дружину.

Сніжана Хромець / Артем Марков / «Бабель»

Сергій Черечень — голова Білоруської соціал-демократичної Грамади, колишній член Комуністичної партії Білорусі. Стверджує, що в Компартію потрапив випадково і вийшов, щойно його ідеї «розбилися об стіну нерозуміння». У 2018 претендував на крісло депутата одного з округів Мінська, але виборча комісія відмовила йому в реєстрації. Займається бізнесом. Йому 35 років, він наймолодший із кандидатів у цьому році. У передвиборчій програмі говорить про доступне житло для білорусів і про те, що для покупки першого житла має надаватися державна субсидія.

Не підтримує Тихановську, оскільки вважає, що радикальна білоруська опозиція має до нього «особисту неприязнь». Сергій Черечень переконаний, що його виборці — це представники малого та середнього бізнесу, менеджери, які нині мають «примарну стабільність», але вони хочуть змін без потрясінь.

Сніжана Хромець / Артем Марков / «Бабель»