Профільний комітет Верховної Ради завершує підготовку до розгляду у другому читанні президентського проєкту закону про олігархів (№ 5599). Наразі нардепи запропонували уже 1 257 поправок до документу.
Про це повідомив нардеп від фракції «Голос» Ярослав Железняк.
Зміст самого законопроєкту, який подав президент Володимир Зеленський викладений на 13 сторінках, а от правки — на 500.
Утім, Железняк зазначив, що «відвертого спаму» серед правок немає, як і певного депутата, який надіслав би рекордну кількість зауважень.
«Усі подавали плюс-мінус нормальну кількість правок — у рамках пристойності. Є поправки досить змістовні — на 10—12 сторінок тексту. Найбільш обʼємна займає 18 сторінок, вона подана від потужного авторського колективу», — зазначив нардеп.
Найбільше депутати не погоджуються з тим, що саме Рада національної безпеки та оборони формуватиме реєстр олігархів. Вони пропонують альтернативні варіанти:
- Кабмін за зверненням РНБО, членів Кабміну або президента;
- ВАКС за заявою Кабміну, РНБО, НБУ, СБУ або АМКУ;
- НАЗК за зверненням АМКУ або іншого державного органу;
- спеціально створена комісія при НАЗК;
- комісія з 7 осіб, де більшість — представники міжнародних організацій.
Також деякі нардепи пропонують визначити Національне агентство з питань запобігання корупції як головний орган, котрий визнаватиме підприємця олігархом та вестиме відповідний реєстр.
Депутати вважають, що всі олігархи повинні звітувати про фінансування ЗМІ, а концентрація бізнесу за участю олігарха має відбуватися під контролем Антимонопольного комітету України.
Перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Железняк розповів, що багато правок стосуються уточнення критеріїв, за якими особу можуть визначити олігархом. Серед пропозицій: розміри активів, вплив на політиків, регулярні зустрічі в Офісі президента тощо.
Железняк також звертає увагу на те, що серед правок є й небезпечні, оскільки накладають цензуру на медіа, якими володіють олігархи.
«Хочуть зробити обмеження для інформації, що стосується внутрішніх українських політичних, економічних, релігійних або соціальних питань. Така інформація (на думку депутатів) повинна відповідати вимогам стандартів балансу думок і повноти представлених фактів. Інформаційні матеріали не можуть містити популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їхніх окремих дій, не можуть виправдовувати або визнавати правомірною окупацію території України», — резюмував нардеп.
- 1 липня Верховна Рада ухвалила в першому читанні закон про олігархів. Спікер Ради Разумков тоді пообіцяв внести правки до законопроєкту, щоб позбавити РНБО права визначати, хто є олігархом.
- Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов заявив, що олігархи на тлі законопроєкту про деолігархізацію почали самі відмовлятися від активів. Конкретних прізвищ він не назвав.
- Міністр юстиції Денис Малюська заявив, що критеріям, за якими можуть внести в реєстр олігархів, відповідають бізнесмен Ігор Коломойський і лідер партії «Європейська солідарність» Петро Порошенко.