Військова диктатура М’янми хоче, щоб світ повірив у покращення ситуації в країні, планування демократичних виборів, стриманість сил безпеки і те, що насильство чинять лише малочисельні протестувальники. Однак журналісти, яким дозволили приїхати до М’янми, побачили дещо іншу картину.
Про враження своїх кореспондентів розповідає CNN.
Журналістів телеканалу в Янгоні супроводжувала колона з шести військових вантажівок, також за ними наглядали з машин працівники спецслужб, що записували кожний крок команди.
Кореспонденти не бачили протестувальників в одному з найбільших міст країни, однак час від часу чули віддалений стукіт каструль — давній ритуал, що відганяє духів, який цьогоріч став упізнаваним символом протестів. У соцмережах працівники CNN отримали повідомлення від місцевих прибічників демократії, які написали, що знають про їхній візит.
«Ми знаємо, що ви не бачите нас, однак сподіваємося, що ви нас чуєте», — писали вони.
Також журналістам показували людей, що промовляли завчені фрази про підтримку армії та засудження протестувальників. Однак до групи, оточеної військовими, вдалося пробитись кільком противникам хунти, які заявили, що не бояться наслідків, і висловили свою позицію.
«Ми не хочемо повертатися в темні часи. Ми втратили голос, а демократія була в нас усього 10 років. У нас немає зброї. У нас є лише слова», — сказала молода жінка, яка змогла поговорити з командою CNN.
Пізніше стурбовані військові повідомили, що затримали 11 осіб, які несанкціоновано розмовляли з журналістами. Вісьмох з них відпустили, і, як установили журналісти, вони почали переховуватись.
Чиновник адміністрації передмістя Північна Оккалапа, в якому відбулись наймасовіші вбивства протестувальників, поскаржився CNN, що ці люди порушували закон, оскільки збиралися більш ніж по п’ятеро осіб.
У столиці Найп’їдо кореспонденти побачили сучасний мегаполіс із порожніми дорогами й вулицями — там живуть переважно військові та чиновники. Місто побудували на місці джунглів на початку двотисячних років, і життя в ньому демонструє відірваність еліти від решти населення, зазначають журналісти.
Команду повели до музею армії, де генерал-майор Зоу Мін Тун назвав ув’язнену канцлерку Аунг Сан Су Чжи «дурепою», що інші військові сприйняли не дуже радо — ця жінка насправді широко популярна серед солдатів.
«Така публічна критика на її адресу навряд чи дасть військовим нових прибічників. Але в пихатому, замкненому світі Татмадау такі висновки непотрібні. Збереження влади та пов’язаних з нею грошових інтересів є пріоритетними», — підсумовує репортаж.
- 1 лютого 2021 року у Мʼянмі стався переворот. Владу у країні захопили армія та генерал Мін Аун Хлайн. Військові виступили проти голови уряду Аун Сан Су Чжі, партія якої перемогла на виборах у листопаді 2020 року. Армія затримала членів уряду, ввела воєнний режим і заблокувала соцмережі. У країні почалися масштабні протести, які переросли в сутички з поліцією. Масово стріляти в цивільних силовики почали 28 лютого.
- Аун Сан Су Чжі висунули звинувачення в порушенні закону про імпорт та експорт, поширенні інформації, яка може викликати «страх або тривогу», а також у привласненні державних коштів і в розголошенні державної таємниці.
- Посол ООН у М’янмі, виступаючи на закритому засіданні Ради безпеки ООН, заявила, що країні загрожує громадянська війна і «кривава бійня є неминучою». Посол США при ООН Лінда Томас Грінфілд заявила про можливість дій у відповідь, якщо військові в М’янмі не відмовляться від влади.
- Росія посилює зв’язки з військовою хунтою Мʼянми, оскільки нічого не втрачає від такої співпраці — якщо режим вистоїть, Москва отримає контракти на поставки зброї та військового обладнання.