«Українці — фашисти» і війна за борщ. Голова Центру інформбезпеки розповіла, з якими російськими наративами будуть боротися

Центр стратегічних комунікацій та інформбезпеки при Мінкультури буде боротись з російськими наративами, зокрема про «українців — фашистів» і «російський борщ», та буде реагувати на політиків, які поширюють російську пропаганду.

Про це заявила глава Центру Любов Цибульська в інтервʼю «Бабелю».

За її словами, росіяни не дуже винахідливі, вони повторюють одне й те саме: «в Україні громадянська війна», «Крим російський», «Українці — фашисти», «Україна — недодержава», «Україна має зовнішнє управління».

«Крім того, російські наративи стосуються тих сфер, які в Україні надзвичайно успішні. Наприклад, українська кухня. Зараз триває «боротьба за борщ», бо вони [росіяни] намагаються його привласнити. Питання про мистецтво: ви за кордоном бачите авангардистів, підписаних як російські, а виявляється, що [Олександра] Екстер

поверталася в Україну, щоб отримати паспорт УНР

Довідка

Українська Народна Республіка — українська держава зі столицею в Києві, яка в 1917—1921 роках контролювала території центральної, східної та південної України.

. [Казимир]Малевич

Довідка

Видатний художник-авангардист. Народився і жив у Києві. У 25 років поїхав до Москви. Через 23 роки повернувся назад, але через репресії виїхав у Ленінград.

називав себе українським патріотом», — пояснила Цибульська та зазначила, що Центр реагуватиме й на заяви політиків, які поширюють російську пропаганду.

Хоч центру потрібно на запуск 3—4 місяці (за цей час мають створити сайт

й айдентику), найближчим часом у ньому вже хочуть почати створювати контент і робити постійні брифінги для міжнародних представництв.

«Є дуже багато речей, про які треба повідомити: про діяльність Росії у Криму, про мілітаризацію Криму, про те, як Росія легітимізує Крим, заводячи туди різні європейські бізнеси, про активність у східних регіонах і спроби виправдати ескалацію через фейки. Останній приклад — про «вбитого дроном хлопчика»

. Це типова російська тактика, — розповіла очільниця центру.

Щодо того, як центр буде визначати, успішно він працює чи ні (адже мета дезінформації — це не тільки поширювати фейки, але й змінювати поведінку на користь агресора), то критерії встановлять найближчим часом.

• У лютому міністр культури Олександр Ткаченко заявив, що його відомство працює над створенням Центру протидії дезінформації. Він відстежуватиме фейки, викривлену інформацію, ворожу пропаганду й інформуватиме про це українців, а також попіклується про медіаграмотність українців.
• Зараз у Центрі інформаційної безпеки працюють девʼять осіб, а його бюджет становитиме 10 мільйонів гривень на рік.
• Паралельно із цим центром Рада нацбезпеки створила інший Центр протидії дезінформації. Його мають презентувати у вівторок, 6 квітня. До його роботи залучать представників розвідувальної спільноти та відповідних міністерств та відомств, аби давати відсіч російській дезінформації.