Минулої осені астрономи зробили приголомшливий висновок про наявність в атмосфері Венери токсичної речовини — фосфіну, яку виробляють живі організми. З тих пір відбулося багато дебатів з приводу відкриття, дані кілька разів перевірялися, і науковці висунули кілька гіпотез стосовно того, що саме знайшли в атмосфері планети, наскільки це реально і як воно там змогло з’явитися.
Про це пише The New York Times.
Припускають, що фосфін в атмосфері Венери може бути не свідченням наявності життя, а лише результатом вулканічної активності та інших форм невідомих людству геологічних процесів. Або ж це взагалі нічого не означає, оскільки концентрація речовини настільки мала, що нею взагалі можна знехтувати.
Багато астрономів скептично поставилися до знахідки. Частина вважає, що наявність фосфіну вивели з шуму довкола Венери, інші переконані, що отримані сигнали стосуються діоксиду сірки, який виявили в атмосфері планети вже давно. Усі вони посилаються на те, що прямих доказів наявності фосфіну на планеті, і тим більше «живого» походження речовини, немає.
Фосфін — проста молекула з трьох атомів водню й одного атома фосфору, але для того, щоб об’єднати їх разом, необхідна енергія, що навряд чи з’явиться в атмосфері Венери. Однак речовина може з’явитися в умовах високої температури й тиску на поверхні планети й піднятися звідти в атмосферу.
Поверхня Венери представляє собою пекло з температурою близько +400 °С, проте на початку існування Сонячної системи ця планета цілком могла мати більш м’який клімат, схожий на земний. Марс, який людство знає як суху крижану планету, також міг бути придатним до появи життя. Усі три планети 4 мільярди років тому цілком могли мати майже однакові умови.
Якби на Венері й Марсі в ранні часи існувало життя, йому б довелося шукати нові ніші після зміни клімату на планетах. На холодному Марсі мікроскопічні форми життя могли б переміститися під поверхню, а з розпеченої поверхні Венери — до верхніх шарів атмосфери. На відстані 40 км від поверхні Венери температура менша за +30 °С — умови, цілком придатні для плідного життя мікробів.
Однак венеріанські хмари — не найприємніше місце. Вони переповнені краплями сірчаної кислоти, не мають захисту від небезпечного сонячного випромінювання, а ще їм бракує води — головного компонента для існування життя. Однак якщо мікроби були здатні піднятися в атмосферу, цілком можливо, що вони еволюціонували до існування у таких жорстких умовах.
Якби фосфін утворювався внаслідок вулканічної активності планети, його підняття на висоту в майже 50 км вимагало б фантастичних вивержень, що малоймовірно. На Землі фосфін виробляють мікроби, що живуть без кисню. Речовину можна знайти навіть в нашому кишківнику.
Однак концентрація цієї органічної речовини в атмосфері Венери настільки незначна, що науковці списують її на шум. Після перевірки даних стало зрозуміло, що концентрація ще менша, ніж думали від початку, і це змушує скептиків вважати, що ніякого фосфіну на Венері немає взагалі.
Одні науковці вважають, що з поверхні Землі виявити фосфін взагалі неможливо — для цього він мав би бути розташований на висоті до 80 км, що значно вище венеріанських хмар. Інші ж вбачають стійкі докази того, що головний елемент речовини — фосфор — все ж наявний в атмосфері Венери.
Дані з космічного апарата Venus Express, виведеного на орбіту Венери в 2006—2012 роках, однак, не містять жодних натяків на фосфін. Наразі науковці покладають свої надії на амбіційний проєкт NASA з відправлення апарата до атмосфери планети, який збере зразки повітря й зможе виявити не лише фосфін, але й будь-які інші продукти життєдіяльності мікробів. Однак ця місія може стартувати найраніше 2031 року.
- На Місяці випадково виявили воду. Тепер астрономи намагаються зрозуміти, звідки вона там взялася. Також виявили солону воду на невеличкій планеті Церера в Сонячній системі. Там може бути життя.
- На Марсі виявили ознаки наявності газів, яких раніше не фіксували — озону й вуглекислого газу. Це відкриє нові секрети марсіанської атмосфери і дозволить більш точно визначити, чи є на планеті метан — газ, який повʼязаний із біологічною або геологічною активністю.
- Астрономи підтвердили космологічну модель, що представляє Всесвіт як велетенську павутину. Телескопи відсканували величезні ділянки космосу та виявили нитки гарячого газу, що містять понад половину від усієї матерії Всесвіту. Вважається, що майже всі галактики, які ми можемо спостерігати, як і наш Чумацький Шлях, утворилися з цих волокон. Галактики рухаються ними, аж поки не потраплять до великих галактичних скупчень в місцях вузлів павутини.