Як виглядає небосхил з планети в системі з трьома зірками? Астрономи саме знайшли таку

Автор:
Дмитро Мрачник
Дата:
Як виглядає небосхил з планети в системі з трьома зірками? Астрономи саме знайшли таку

NASA

Людство звикло до того, що сонце на небосхилі має бути одним-єдиним, проте для нашої галактики це виключення — більшість систем має по дві зірки. Але є й більш незвичні системи, в яких їх три. В одній з таких астрономи нещодавно підтвердили наявність планети.

Про це пише Science Alert.

Система KOI-5, що в сузір’ї Лебедя, розташована за 1,8 тисячі світлових років від Землі. Екзопланету KOI-5Ab в її складі виявили десятиліття тому за допомогою космічної обсерваторії «Кеплер», проте підтвердили лише цього місяця.

KOI-5Ab стала другою планетою, яку знайшов «Кеплер». Однак про неї швидко забули, оскільки вона була дуже складною для вивчення, а обсерваторія мала тисячі простіших для досліждення кандидатів.

Астрономи виявили в системі цієї екзопланети дві зірки, які назвали KOI-5B та KOI-5C. Було надто складно зрозуміти, що спричинило падіння яскравості зіркового сяйва — планета чи щось інше.

Науковці намагаються уникати багатозіркових систем. З 4,3 тисячі кандидатів на підтвердження лише 10% належать до таких систем, хоча вони й домінують у галактиці. Тому про екзопланети в системах з 2—3 зірками відомо значно менше, ніж про однозіркові.

Як зазначає NASA, у багатозіркових системах зазвичай набагато менше планет, ніж в однозіркових. Це може бути пов’язано з упередженням, що однозіркові планети легше виявити, або з тим, що в багатозіркових системах рідше формуються планети.

Після того як орбітальну станцію «Кеплер» замінили у 2018 році на TESS, дослідження KOI-5 відновили, і телескоп знову знайшов натяк на екзопланету в системі. Однак астрономи сумнівалися у своїй знахідці — KOI-5Ab могла виявитися помилкою в даних або взагалі четвертою зіркою.

NASA

Зрештою TESS встановила, що KOI-5Ab — це справді планета на орбіті головного сонця системи KOI-5A. Особливість орбіти в тому, що планета нахилена під косим кутом до другого з трьох сонць. Астрономії відомо дуже мало планет, які б існували в системах з трійкою зірок, особливо з подібною орбітою.

Найімовірніше, KOI-5Ab — газовий гігант, маса якого становить до половини маси Сатурну. Планета в 7 разів більше за Землю, а один її день дорівнює п’яти земним. За масою зірки KOI-5A та KOI-5B близькі до Сонця.

Третя зірка, KOI-5C віддалена від перших двох, що мають щільну орбіту. Її орбітальний період становить близько 400 років. Для порівняння: Плутон із Сонячної системи робить повний оберт за 248 років.

Астрономи вважають, що якби ми мали можливість стояти на KOI-5Ab (якщо планета не газовий гігант), на небосхилі б домінувала зірка KOI-5A. KOI-5B при цьому виглядала б як Сонце з Сатурну, а KOI-5C виглядала — просто як дуже яскрава зірка.

Цікаво, що орбіта планети викривлена через другу зірку. Оскільки планети формуються з пилового диску на рівні екватору зірки, астрономи припускають, що гравітаційний вплив KOI-5B на KOI-5Ab «витягнув» планету на неправильну орбіту ще в часи, коли вона формувалася.

Це не унікальна риса системи KOI-5. Астрономи бачили інші молодші тризіркові системи, де замість планет — нестабільний пиловий диск, який може перетворитися на планету з подібною викривленою орбітою. Наука знає не так багато екзопланет у потрійних системах, і нова інформація допоможе краще зрозуміти процес формування планет у Всесвіті.

  • Учені вперше змогли спостерігати процес смерті галактики. Вона викинула майже половину свого холодного газу, з якого формуються зірки.
  • Одна з космологічних моделей описує Всесвіт як велетенську павутину, що за допомогою газових волокон сполучає скупчення матерії. Зазвичай у телескоп видно самі лише зорі та галактики, проте нещодавні дослідження підтвердили цю теоретичну модель, виявивши раніше небачені складники космічної павутини.
  • Телескоп обсерваторії Паркса в Австралії зафіксував потужний радіосигнал, що надходив із системи найближчої до Сонця зірки — Проксими Центавра, де нещодавно відкрили планету, схожу на Землю. Проте науковці сумніваються, що там може бути життя — на одній півкулі планети завжди ніч, а на іншій — завжди день.