Ухвалення мовного закону у 2019 році «фактично було частиною агітації Петра Порошенка» на президентських виборах, проте було би коректно, якби закон розглянув Конституційний суд, визначивши, чи відповідають його норми Конституції.
Відповідні ефірні тезидля депутатів «Слуги народу» підготували аналітичний та інформаційний відділи фракції. Документ опинився у розпорядженні «Бабеля».
Автори документа зазначають, що мовний закон в 2019 році прописувався «спеціально так, що Порошенко та його тодішні соратники могли ще довго використовувати його у своїй агітації».
У партії радять наголошувати, що для «слуг» немає сумніву в тому, що державною мовою в Україні має бути винятково українська мова, але потрібно встановити межі державного регулювання.
Зокрема, депутатам нагадали, що з 16 січня 2021 року мовою обслуговування споживачів у сфері послуг буде українська мова, а за порушення норм мовного закону штрафуватимуть — від 5 100 до 6 800 гривень. Лише на прохання клієнта його можна обслуговувати іншими мовами.
«Слугам» також радять, як відповідати на запитання, чи підтримують вони ідею скасування штрафів: говорити про це зараз – рано, а визначатися краще після рішення комітету.
Водночас у партії вважають, що після набрання чинності цих норм можуть початися сумнівні використання закону в нечесній боротьбі проти конкурентів.
«Українська мова потребує не так штрафів, як підтримки у створенні якісного культурного і медійного продукту українською мовою. Після зміни влади в 2019 році ми робимо дуже багато в цьому напрямку. Це і спеціальні кроки для підтримки креативних індустрій, зменшення ПДВ для сфери культури, розвиток інституту культурних грантів, збільшення бюджетних видатків на сферу культури. Нам не цікаво займатись просто агітацією, як нашим опонентам, ми робимо реальні кроки для підтримки сфери культури», — порадили говорити депутатам.
У зв’язку з цим аналітики «Слуги народу» запропонували звертатися до Конституційного суду, щоби він вирішив, чи порушують норми мовного закону Конституцію та права українців.
«Це ще одна ілюстрація того, чому потрібно реформувати діяльність Конституційного суду. У Конституційному суді вже є подання від депутатів щодо цього мовного закону. Якщо судді уникають своєї відповідальності та просто не беруться за такі теми, у яких не бачать для себе чіткої вигоди, то це не можна назвати нормальною та ефективною роботою органу конституційної юрисдикції», — додали автори документа.
Окремо у тезах зазначається, що 21 грудня 28 депутатів від «Слуги народу» на чолі з Максимом Бужанським зареєстрували законопроект, який має скасувати штрафи за мову, проте його ще не розглядали комітети. У зв’язку з цим депутатам радять уникати коментарів щодо нього і щодо того, чи готова фракція його підтримувати.
- 16 липня 2019 року в Україні набув чинності закон про державну мову, який гарантує використання української мови в державному управлінні, сфері послуг, освіті та медіа.
- У грудні Венеційська комісія закликала Україну ухвалити закон про нацменшини та переглянути закон про мову.
- У березні 2020 року на розгляд комітету Верховної Ради з питань гуманітарної політики винесли мовний законопроєкт Максима Бужанського, який попри рекомендацію профільного комітету відхилити його, внесли до порядку денного на 17 липня.
- Законопроєкт розкритикувала група народних депутатів зі «Слуги народу». Вони заявили, що не підтримують та не голосуватимуть за проєкт колеги. Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь закликав нардепів зняти з розгляду мовний законопроєкт Бужанського.
- Зранку 17 липня під Верховною Радою сталися сутички між протестувальниками та поліцією, активісти хотіли зробити протестну інсталяцію «Ватра», але правоохоронці блокували машину з реманентом.
- Згодом у парламенті повідомили, що не розглядатимуть на четвертій сесії Верховної Ради цей законопроєкт, бо він втратив актуальність.