Венеційська комісія вважає, що закон про державну мову України не забезпечує балансу між зміцненням української мови та захистом мовних прав меншин. Такий висновок комісія зробила 6 грудня, передає пресслужба офісу Ради Європи в Україні.
Експерти Ради Європи закликають Україну без зайвих затримок підготувати закон про меншини та, до прийняття цього закону, розглянути можливість відтермінування положень закону про державну мову, які вже діють.
Також українській владі пропонується переглянути закон про державну мову. Венеційська комісія рекомендує переглянути положення закону, що передбачають неоднакове ставлення до мов корінних народів, мов національних меншин, які є офіційними мовами ЄС, та мов національних меншин, які не є офіційними мовами ЄС.
«Будь-яка різниця у ставленні до цих мов повинна базуватися на обʼєктивному та логічному обґрунтуванні, чого наразі не відбувається. Наприклад, перехідний період упровадження положень закону про освіту, які є об’єктом сильної критики, було продовжено з 1 вересня 2020 року до 1 вересня 2023 року, але лише для студентів, рідна мова яких є мовою ЄС, але не студентів з іншими рідними мовами, включаючи російську. Комісія рекомендує продовжити цей період для всіх національних меншин та корінних народів», — йдеться в повідомленні.
Крім того, як зазначає комісія, владі слід розглянути можливість скасування механізму подання скарг та санкцій, встановленого законом, або принаймні обмеження його використання лише в публічній сфері та в найбільш крайніх випадках. Якщо механізм все ж таки має бути збережений, положення про санкції не повинні застосовуватися до прийняття закону про меншини та перегляду закону про державну мову.
«Статтю, яка встановлює відповідальність за навмисне спотворення української мови в офіційних документах та текстах, також слід вилучити. Венеційська комісія пропонує законодавчому органу знизити квотні вимоги до контенту українською мовою, встановлені законом про державну мову на теле- та радіомовниках», — йдеться в повідомленні.
Крім того, комісія зазначає, що фізичним особам слід дозволити використовувати мову меншин для спілкування між собою, у тому числі, у громадських місцях, коли їх бачать і чують інші; надати можливість розповсюдження матеріалів передвиборчої агітації іншими мовами, окрім української, що не повинно обмежуватися районами компактного проживання меншин.
Закон також повинен передбачати чіткі винятки щодо використання інших мов, окрім української, у надзвичайних ситуаціях (наприклад, у спілкуванні з рятувальними службами, як-от поліція, пожежники, персонал лікарні, тощо); вимоги щодо друку засобів масової інформації мовою меншин з одночасним друком версії українською мовою повинні бути скасовані; положення про те, що всі географічні назви та топоніми мають бути виключно українською мовою, а також інші положення закону повинні бути переглянуті.
- 16 липня в Україні набув чинності закон про державну мову. Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» гарантує використання української мови в державному управлінні, сфері послуг, освіті та медіа.
- Пізніше Кабмін схвалив стратегію популяризації української мови «Сильна мова — успішна держава», яку планують реалізувати до 2030 року.
- Станом на 2018—2019 навчальний рік в Україні 194 російськомовні середні школи, з них 43 приватні. Міністерство освіти та науки з вересня 2020 року почне переводити всі ці школи на українську мову викладання.