НАБУ розповіло комітету Ради про проблеми зі справою «Роттердам+». На кадрові призначення у владі могла впливати ДТЕК

Автор:
Костя Андрейковець
Дата:

Детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ) 15 грудня поінформували комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики про труднощі з розслідуванням справи «Роттердам+» і заявили, що група ДТЕК Ріната Ахметова впливала на кадрові призначення у владі.

Доповідь опублікувала пресслужба НАБУ.

Слідство встановило факти впливу групою компаній ДТЕК, яка ініціювала введення формули, що «кардинально вплинуло на зміну позиції профільного міністерства в питанні відшкодування збитків державі». У НАБУ заявили, що у них достатньо доказів проти причетних до формули «Роттердам+», яка завдала збитків на майже 40 млрд гривень за час дії (2016—2017 роки).

«Суд має зважити на всі обставини й ухвалити справедливе рішення. Очевидно, що належно представити обвинувачення у суді нинішній прокурор неспроможний, оскільки він, попри 6 обґрунтованих підозр, на фінальній стадії розслідування вирішив закрити справу, відтак — позбавив навіть шансу на перемогу у змагальному процесі, що стало б підґрунтям для подальшого відшкодування збитків», — заявили в НАБУ.

Слідчі заявляють, що з урахуванням викладеного заміна прокурора є очевидною, але Офіс генерального прокурора цей крок саботує. НАБУ привело ключові аргументи детективів:

  • Слідство встановило, що представники групи приватних теплогенеруючих компаній (ДТЕК) у 2015 році почали тиснути на керівництво Нацкомісії держрегулювання в сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), щоб воно включило в ціну на електроенергію, яку виробляли ТЕС цієї групи, витрати на доставку вугілля, яких насправді не було.
  • Керівництво НКРЕКП у результаті піддалося тиску і включило неіснуючі витрати за формулою «Роттердам+» в тариф. Голова Нацкомісії Дмитро Вовк, за даними слідства, до листопада 2015 року виступав проти збільшення тарифу на електроенергію, але дуже швидко став на захист формули.
  • НАБУ акцентує на тому, що в розпорядженні слідства є експертні висновки, в тому числі іноземні, про нанесення збитків і необґрунтованість закладки у ціну вартості «транспортних витрат». Експертиза вказує на те, що ДТЕК при своєму домінуючому положенні на ринку неправомірно диктувала ціни.
  • Детективи підкреслили, що одна з експертиз підтверджує нанесення мінімум 18,87 млрд грн збитків через дію формули.

НАБУ просить владу прийняти обʼєктивні рішення — замінити прокурора, визнати протиправність включення неіснуючих витрат у тариф і звернутися до суду від імені України для повернення вкрадених грошей.

Справа «Роттердам+»

Формулу «Роттердам+» Нацкомісія з питань енергетики та комунальних тарифів (НКРЕКП) почала використовувати з квітня 2016 року. Вона встановлювала тариф для теплових електростанцій на базі середньої ціни вугілля за імпортним паритетом за останній рік. Після цього почалося підвищення цін на електроенергію — тариф в Україні був привʼязаний до вартості вугілля на товарних біржах Нідерландів. У березні 2017 року НАБУ почало розслідувати змову під час впровадження формули «Роттердам+». У жовтні 2018 року керівник НАБУ Артем Ситник заявив, що українці переплатили 15 мільярдів гривень через необґрунтоване застосування цієї формули. Згодом рівень збитків сягнув майже 19 мільярдів.

  • Наприкінці серпня 2019 року стало відомо про рішення САП закрити справу «Роттердам+» на підставі експертизи, яка нібито не виявила збитків. НАБУ заявило, що воно суперечить принципам верховенства права.
  • В кінці вересня Вищий антикорупційний суд вирішив не відновлювати розслідування, але вже в жовтні прийняв зворотне рішення.
  • На початку грудня НАБУ заявляло, що Офіс генпрокурора відмовляється змінювати прокурора попри його «неодноразові спроби закрити справу». У ОГП відповіли, що після рішення прокурора виникла низка питань щодо ефективності слідства.