Вищий антикорупційний суд вирішив не поновлювати розслідування у справі «Роттердам+».
Про це пише «Центр протидії корупції».
Відповідне рішення ухвалила суддя Катерина Широка.
«Суддю чомусь не переконало те, що прокурор САП Пономаренко проігнорував більшість доказів під час закриття справи, послався на експертизи, які не заперечили збитки, а написали про «неможливість» зробити висновок», — йдеться в повідомленні.
Там зазначили, що планують оскаржувати це рішення в Апеляційній палаті ВАКС, оскільки ЦПК є одним із заявників у цій справі.
У НАБУ також заявили, що рішення суду не є остаточним і його будуть оскаржувати. Також Бюро готує скаргу на дії в. о. керівника САП і генерального прокурора.
«НАБУ переконане, що крапку у справі «Роттердам+» має ставити суд за результатами змагального процесу. Будь-які рішення у цій справі за межами судового процесу не відповідають законним інтересам громадянського суспільства і держави», — зазначають у відомстві.
Справа «Роттердам+»
Формулу «Роттердам+» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) почала використовувати з квітня 2016 року. Вона встановлює тариф для теплових електростанцій на базі середньої ціни вугілля за імпортним паритетом за останній рік. Після цього почалося підвищення цін на електроенергію — тариф в Україні був привʼязаний до вартості вугілля на товарних біржах Нідерландів. У березні 2017 року НАБУ почало розслідувати змову під час впровадження формули «Роттердам+». У жовтні 2018 року керівник НАБУ Артем Ситник заявив, що українці переплатили 15 мільярдів гривень через необґрунтоване застосування цієї формули. Згодом рівень збитків сягнув майже 19 мільярдів.
- 28 серпня Національне антикорупційне бюро заявило, що оскаржуватиме рішення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про закриття справи «Роттердам+» у генерального прокурора і в. о. керівника САП, оскільки воно суперечить засадам верховенства права.
- У листопаді 2019 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду заочно заарештувала фігуранта справи «Роттердам+», колишнього главу Нацкомісії з питань енергетики та комунальних послуг Дмитра Вовка і заступника начальника управління НКРЕКП Володимира Бутовського.