Закупівля металевих ґрат на двері та вікна першого поверху будівлі Конституційного суду не пов’язана з акцією протесту 30 жовтня.
Про це повідомляється на офіційній сторінці Конституційного суду у Facebook.
«Вона була передбачена річним планом закупівель Конституційного Суду України на 2020 рік (Протокол № 4 від 29 січня 2020 року)», — заявили у КСУ.
За даними суду, протягом вересня-жовтня проводилося маркетингове дослідження, свої цінові пропозиції надіслали три постачальники.
«Наприкінці жовтня Конституційний суд отримав найбільш економічно вигідну пропозицію від ТОВ «ТРЕЙД ТУЛС», — додали в КСУ.
Окрім цього, у суді уточнили, що договір, термін виконання якого — до 31 грудня 2020 року, було укладено на суму 48 783,56 грн.
- 27 жовтня Велика палата КСУ визнала неконституційною кримінальну відповідальність за недостовірне декларування та приховування майна. Суд розглядав справу за поданням 47 депутатів, більшість із яких — з «Опозиційної платформи — За життя». Пізніше стало відомо, що КС визнав неконституційними повноваження НАЗК моніторити спосіб життя чиновників.
- 29 жовтня відбулися термінові засідання Кабінету міністрів і Ради національної безпеки та оборони. Після цього за розпорядженням уряду з 00:00 30 жовтня НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій, який не працював з вечора 28 жовтня.
- Згодом президент Зеленський подав до Ради законопроєкт, яким пропонує звільнити весь склад Конституційного суду. Глава КС заявив, що цей документ має ознаки конституційного перевороту.
- Венеційська комісія визнала законопроєкт порушенням Конституції. У НАЗК зазначили, що відновлення антикорупційної системи неможливе за умови незмінності рішення Конституційного суду.
- Зеленський назвав рішення КСУ «змовою старих еліт». На переконання президента, суддям «стало страшно» через посилення антикорупційних органів за його каденції.
- 30 жовтня — одразу після акції протесту під стінами Конституційного суду — КСУ через систему ProZorro замовив металеві ґрати на двері та вікна першого поверху.