Рішення Коституційного суду про неконституційність низки положень антикорупційного законодавства несе загрози для України у зовнішньополітичній сфері. Про це заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба на терміновому засіданні Ради національної безпеки та оборони, цитує Офіс президента.
Він наголосив, що боротьба з корупцією в Україні була й залишається одним із ключових питань на порядку денному в діалозі з такими партнерами як Європейський Союз, США, Канада, Японія та Південна Корея.
«Усі вони тією чи іншою мірою інвестували у створення антикорупційної інфраструктури в Україні – свої ресурси, свої можливості. І тому теж відчувають відповідальність за продовження її існування», – зазначив він.
Кулеба наголосив, що якщо Україна не подолає наслідки проблеми, яка виникла, це продовжить системно негативно впливати на відносини України із вказаними партнерами.
У свою чергу, представник президента у КСУ Федір Веніславський наголосив, що рішення суду було ухвалене з багатьма порушеннями, а самі судді мали конфлікт інтересів.
Нагадаємо, на засіданні РНБО президент Володимир Зеленський ініціював законопроєкт про «доброчесність конституційного судочинства» та закликав розслідувати обставини, які призвели до прийняття рішення КСУ.
- 27 жовтня Велика палата КСУ визнала неконституційною кримінальну відповідальність за недостовірне декларування та приховування майна. Суд розглядав справу за поданням 47 депутатів, більшість з яких з «Опозиційної платформи — За життя».
- Президент Володимир Зеленський після заявив, що ініціює закон, щоб повернути покарання за недостовірне декларування.
- НАЗК заявило, що судді КСУ прийняли рішення у власних інтересах. Пізніше стало відомо, що КС визнав неконституційними повноваження НАЗК моніторити спосіб життя чиновників. Судді незабаром поскаржилися Зеленському на нібито тиск з боку антикорупційних органів. За рішенням суду НАЗК закрило реєстр декларацій — він перестав працювати 28 жовтня.
- 29 жовтня в НАЗК заявили, що рішення суду блокує оголошення переможців місцевих виборів.