Рішення Конституційного суду щодо антикорупційного законодавства було ухвалено з «кричущими процесуальними порушеннями» та є сумнівним за змістом. Про це заявила представниця Верховної Ради у КСУ Ольга Совгиря.
«У звʼязку із сьогоднішнім рішенням КСУ щодо антикорупційного законодавства Україна ризикує бути втягнутою у грандіозний міжнародний скандал», — підкреслила Совгиря.
За її словами, напередодні ввечері КСУ змінив свій порядок денний на 27 жовтня, включивши до нього справу щодо антикорупційного законодавства. Така зміна порядку денного, підкреслює Совгиря, не може вважатися завчасною. Крім того, нагадує вона, 19 жовтня суд змінив форму розгляду справи з усної на письмову, за якої учасників справи не заслуховують.
Саму справу суд почав розглядати 8 жовтня, й ухвалення рішення у стислі терміни та «без належного з’ясування позицій учасників» може свідчити про «аномальний та нетиповий підхід» до розгляду справи, наголосила Совгиря.
Нагадаємо, 27 жовтня Велика палата КСУ ухвалила рішення у справі про неконституційність окремих положень закону «Про запобігання корупції», зокрема про скасування відповідальності за незаконне збагачення посадовців, за поданням 47 нардепів (більшість з них — представники «Опозиційної платформи — За життя»).
У КСУ поки не оприлюднили текст рішення. Але деякі ЗМІ з посиланням на джерела повідомили, що суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування.
Раніше НАЗК заявляло, що у трьох суддів «особистий інтерес» у розгляді цієї справи.
- 28 серпня Конституційний суд визнав неконституційним призначення у 2015 році Артема Ситника на посаду директора НАБУ. Цим пʼятий президент Петро Порошенко перевищив свої повноваження, адже за Конституцією призначення директора НАБУ до його повноважень не входить. Уже 16 вересня КСУ визнав неконституційними деякі положення закону про НАБУ. Вони стосуються повноважень президента.