Президент США Дональд Трамп заявив, що Іран більше ніколи не блокуватиме прохід суден Ормузькою протокою після її відкриття 17 квітня. Але Іран висунув свої умови для судноплавства у протоці.
«Іран погодився ніколи не закривати Ормузьку протоку знову. Вона більше не буде використовуватися як зброя проти світу», — написав Трамп у себе в Truth Social.
Він також оголосив, що Іран знешкодить всі морські міни в Ормузькій протоці, а США в цьому допоможуть.
Тим часом в Ірані попередили: якщо США продовжать морську блокаду (що відкинув Трамп), Ормузьку протоку знову закриють. Це одна з умов Тегерану для проходження суден протокою, розповів співрозмовник іранського агентства Tasnim.
Серед інших умов, які опублікувало медіа:
- Рух протокою дозволяється лише для комерційних суден за умови, якщо ані вони, ані вантаж не повʼязані з «воюючими країнами». Прохід військових кораблів заборонено.
- Судна повинні проходити лише визначеним Іраном маршрутом. Трафік суден координуватиме Корпус вартових Ісламської революції (КВІР).
- Розблокування протоки діє, доки триває припинення вогню між Ізраїлем і Ліваном.
Напередодні Трамп оголосив, що Ізраїль і Ліван домовилися про припинення вогню на 10 днів. Сьогодні він написав, що заборонив Ізраїлю бомбити Ліван, заявивши, що США отримають залишки збагаченого урану Ірану.
Війна на Близькому Сході, переговори між Іраном, США, Ізраїлем і Ліваном
Зранку 28 лютого США та Ізраїль почали атакувати Іран. Тоді загинув верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї та майже все військове керівництво країни — близько 40 ключових високопосадовців.
Іран у відповідь на атаки США та Ізраїлю почав обстрілювати арабські країни та Ізраїль. Також через війну зупинився рух танкерів Ормузькою протокою, через яку проходила майже пʼята частина світового експорту нафти. Це призвело до різкого росту цін на нафту і газ.
Вночі 8 квітня Трамп написав, що погодився на два тижні припинити вогонь з Іраном. Пізніше Іран опублікував 10-пунктний мирний план: за ним сторони припиняють бойові дії, США виводять війська з Близького Сходу і більше не нападатимуть на іранські бази, два тижні судна матимуть обмежену можливість проходити через Ормузьку протоку. Також з Ірану мають зняти первинні й вторинні санкції та компенсувати збитки. Іран зобовʼязується не створювати ядерну зброю, а США визнають право Ірану збагачувати уран.
Але вже вдень 8 квітня премʼєр Пакистану заявив, що в кількох місцях у зоні конфлікту на Близькому Сході зафіксували порушення режиму припинення вогню. Джерела Reuters повідомили, що Іран вдарив по нафтопроводу в Саудівській Аравії «Схід — Захід», який зараз є єдиним каналом експорту сирої нафти з країни, і по інших обʼєктах. Перед цим в Ірані заявили про американську атаку на НПЗ на острові Лаван і пригрозили відповіддю.
Тоді ж Ізраїль здійснив найбільшу атаку по Лівану від початку нової війни: за 10 хвилин ізраїльська армія атакувала понад 100 обʼєктів проіранської «Хезболли» — загинули більш ніж 350 людей. Ізраїль заявляє, що рішення про припинення вогню не поширюється на Ліван, а пакистанські посередники писали, що зупинка бойових дій поширюється і на Ліван.
Мирні переговори США та Ірану відбулися 10—11 квітня і тривали майже 21 годину. Про остаточне припинення війни сторони не домовились.
16 квітня Трамп написав у Truth Social, що розмовляв з премʼєром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу і президентом Лівану Джозефом Ауном. Вони домовилися про десятиденне припинення вогню, що мало розпочатися опівночі 17 квітня за Києвом. Трамп написав, що це буде вже десята війна, яку він завершив.
Представники Ізраїлю та Ірану 14 квітня провели перші прямі перемовини з 1993 року — у Вашингтоні. Але бойові дії між Ізраїлем і «Хезболлою» — проіранським угрупованням на території Лівану — продовжились. 16 квітня Трамп анонсував, що наступного дня лідери Ізраїлю та Лівану проведуть прямі переговори.
Ізраїль заявляв, що основною метою переговорів з Ліваном є повне роззброєння «Хезболли» та побудова стабільних міждержавних відносин. Ліван вимагає припинити вогонь і допомогти подолати гуманітарну кризу.