Іран не просив у США про відтермінування ударів по своїх енергетичних обʼєктах ще на 10 днів.
Про це The Wall Street Journal розповіли посередники в переговорах між Вашингтоном і Тегераном.
Перед цим президент Дональд Трамп заявив, що призупиняє атаки США на енергетичні об’єкти Ірану на 10 днів — до 6 квітня. За його словами, про це попросила влада Ірану в рамках переговорів, які тривають і «просуваються дуже успішно».
Однак в Ірані кажуть, що не просили про це. Також, за словами посередників, Іран ще не надав остаточної відповіді на 15-пунктний план про припинення війни, який запропонували США. Одним з пунктів цього плану є відмова Ірану від своєї ядерної програми, раніше президент США заявляв, що Тегеран нібито погодився на це.
Водночас іранські офіційні особи повідомили посередникам, що вони зацікавлені в переговорах, але просять США скоротити свої вимоги, перш ніж погодитися на зустріч для обговорення потенційного припинення вогню.
Зокрема, Тегеран відмовляється розглядати ракетну програму як предмет переговорів і не готовий брати на себе зобов’язання щодо повного припинення збагачення урану.
За оцінками посередників, шанси на досягнення перемир’я залишаються низькими, оскільки обидві сторони висувають максималістські вимоги, які є неприйнятними одна для одної.
Війна на Близькому Сході
Зранку 28 лютого США та Ізраїль почали атакувати Іран. У цих атаках загинув верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї та майже все військове керівництво країни — близько 40 ключових високопосадовців. Нового аятолу обрали 8 березня, ним став Моджтаба Хаменеї — син загиблого Алі Хаменеї.
Іран у відповідь на атаки США та Ізраїлю почав обстрілювати американські бази в Бахрейні, Катарі, Кувейті та ОАЕ й бити ракетами по Ізраїлю. Деякі іранські дрони й ракети влучають по обʼєктах інфраструктури та житлових кварталах арабських країн.
Через війну зупинився рух танкерів Ормузькою протокою. Це вузький морський коридор між Іраном та Оманом, який з’єднує Перську затоку з Індійським океаном. Саме через неї проходить близько п’ятої частини світового експорту нафти — десятки мільйонів барелів щодня. Ринки відреагували на це миттєво: нафта, газ і дорогоцінні метали зросли в ціні.
Зокрема, 9 березня світові ціни на нафту перевищили $100 за барель уперше майже за чотири роки.
Щоб стримати ціни, Міжнародне енергетичне агентство вирішило вивільнити 400 мільйонів барелів нафти. 12 березня США на 30 днів скасували санкції на купівлю російської нафти, яка застрягла в морі, а за тиждень дозвіл дали і для іранської нафти.
22 березня Axios писав, що в адміністрації Трампа почали обговорювати можливу мирну угоду з Іраном. Серед вимог Ірану: припинення вогню, гарантії, що війна не відновиться в майбутньому, а також компенсації.
Натомість США хочуть, щоб Іран узяв на себе шість зобов’язань:
- відмова від ракетної програми на п’ять років;
- нульове збагачення урану;
- виведення з експлуатації ядерних об’єктів у Натанзі, Ісфагані та Фордо, які США та Ізраїль бомбили минулого року;
- суворий зовнішній контроль за створенням і використанням ядерних центрифуг і пов’язаного обладнання;
- угоди про контроль над озброєннями з країнами регіону з обмеженням ракет до 1 000 одиниць;
- припинення фінансування проксі-сил, таких як «Хезболла» в Лівані, хусити в Ємені або ХАМАС у Газі.