Президент Дональд Трамп заявив, що призупиняє атаки США на енергетичні об’єкти Ірану на 10 днів — до 20:00 6 квітня 2026 року.
Про це він написав у своїй соцмережі Truth Social.
За словами Трампа, він пішов на такий крок на прохання уряду Ірану у рамках переговорів, які нині тривають.
«Переговори тривають і, попри помилкові заяви про протилежне з боку медіа, що поширюють фейкові новини, та інших сторін, просуваються дуже успішно. Дякую за увагу до цього питання!» — написав американський президент.
23 лютого Трамп уже заявляв, що США на пʼять днів відкладають атаки по іранських електростанціях та енергетиці — але за умови, що поточні зустрічі й обговорення будуть успішними. Тоді він казав, що цими вихідними Іран ініціював переговори зі США, під час яких сторони нібито досягли угоди з 15 пунктів. Один з них — відмова Ірану від ядерної зброї.
За словами президента США, Іран у перемовинах представляє «високопоставлена особа», а США — Віткофф і Кушнер. Водночас іранське держагентство Fars написало, що жодних переговорів між Іраном та США не було, а слова Трампа там назвали «методом психологічної війни».
Про відсутність переговорів заявляв і спікер парламенту Ірану Мохаммед-Багер Галібаф. А медіа з посиланням на іранські джерела писали, що країни-посередники намагаються організувати зустріч представників США та Ірану вже цього тижня в Ісламабаді, столиці Пакистану.
За два дні до цього Axios писав, що в адміністрації Трампа почали обговорювати можливу мирну угоду з Іраном. Серед вимог Ірану: припинення вогню, гарантії, що війна не відновиться в майбутньому, а також компенсації.
Натомість США хочуть, щоб Іран узяв на себе шість зобов’язань:
- відмова від ракетної програми на п’ять років;
- нульове збагачення урану;
- виведення з експлуатації ядерних об’єктів у Натанзі, Ісфагані та Фордо, які США та Ізраїль бомбили минулого року;
- суворий зовнішній контроль за створенням і використанням ядерних центрифуг і пов’язаного обладнання;
- угоди про контроль над озброєннями з країнами регіону з обмеженням ракет до 1 000 одиниць;
- припинення фінансування проксі-сил, таких як «Хезболла» в Лівані, хусити в Ємені або ХАМАС у Газі.
Війна на Близькому Сході
Зранку 28 лютого США та Ізраїль почали атакувати Іран. У цих атаках загинув верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї та майже все військове керівництво країни — близько 40 ключових високопосадовців. Нового аятолу обрали 8 березня, ним став Моджтаба Хаменеї — син загиблого Алі Хаменеї.
Іран у відповідь на атаки США та Ізраїлю почав обстрілювати американські бази в Бахрейні, Катарі, Кувейті та ОАЕ й бити ракетами по Ізраїлю. Деякі іранські дрони й ракети влучають по обʼєктах інфраструктури та житлових кварталах арабських країн.
Через війну зупинився рух танкерів через Ормузьку протоку. Це вузький морський коридор між Іраном та Оманом, який з’єднує Перську затоку з Індійським океаном. Саме через неї проходить близько п’ятої частини світового експорту нафти — десятки мільйонів барелів щодня. Ринки відреагували на це миттєво: нафта, газ і дорогоцінні метали зросли в ціні.
Зокрема, 9 березня світові ціни на нафту перевищили $100 за барель уперше майже за чотири роки.
Щоб стримати ціни, Міжнародне енергетичне агентство вирішило вивільнити 400 мільйонів барелів нафти, а США планують випустити 172 мільйони барелів нафти зі свого стратегічного резерву. 12 березня США на 30 днів скасували санкції на купівлю російської нафти, яка застрягла в морі, а за тиждень дозвіл дали і для іранської нафти.