Після трьох тижнів війни адміністрація президента США Дональд Трамп почала попередні обговорення того, якою може бути мирна угода з Іраном.
Про це пише Axios з посиланням на джерела.
У дискусіях про потенційну угоду беруть участь посланці Трампа — Джаред Кушнер і Стів Віткофф, кажуть джерела.
Будь-яка угода про завершення війни має включати відкриття Ормузької протоки, вирішення питання запасів високозбагаченого урану в Ірані, а також довгострокову угоду про ядерну програму Ірану, балістичні ракети і підтримку проксі-сил у регіоні.
Останніми днями, за словами американського чиновника і ще двох джерел, прямого контакту між США та Іраном не було, однак через Єгипет, Катар і Велику Британію сторони обмінювалися повідомленнями. Єгипет і Катар повідомили США та Ізраїлю, що Іран зацікавлений у переговорах, але на дуже жорстких умовах.
Серед вимог Ірану: припинення вогню, гарантії, що війна не відновиться в майбутньому, а також компенсації.
Натомість США хочуть, щоб Іран узяв на себе шість зобов’язань:
- відмова від ракетної програми на п’ять років;
- нульове збагачення урану;
- виведення з експлуатації ядерних об’єктів у Натанзі, Ісфагані та Фордо, які США та Ізраїль бомбили минулого року;
- суворий зовнішній контроль за створенням і використанням ядерних центрифуг і пов’язаного обладнання;
- угоди про контроль над озброєннями з країнами регіону з обмеженням ракет до 1 000 одиниць;
- припинення фінансування проксі-сил, таких як «Хезболла» в Лівані, хусити в Ємені або ХАМАС у Газі.
Іран неодноразово відхиляв частину цих вимог у минулому, а в Тегерані наголошують, що складно вести переговори з президентом, який раніше вступав у діалог, а потім раптово завдавав ударів.
Сам Трамп у п’ятницю заявив, що не проти переговорів, але наразі не зацікавлений у виконанні вимог Ірану щодо припинення вогню. Також, за словами американського чиновника, Трамп вважає вимогу про репарації «неприйнятною».
Між рядками: інший чиновник зазначив, що може бути простір для переговорів щодо повернення заморожених активів Ірану.
Війна на Близькому Сході
Зранку 28 лютого США та Ізраїль почали атакувати Іран. У цих атаках загинув верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї та майже все військове керівництво країни — близько 40 ключових високопосадовців. Нового аятолу обрали 8 березня, ним став Моджтаба Хаменеї — син загиблого Алі Хаменеї.
Іран у відповідь на атаки США та Ізраїлю почав обстрілювати американські бази в Бахрейні, Катарі, Кувейті та ОАЕ й бити ракетами по Ізраїлю. Деякі іранські дрони й ракети влучають по обʼєктах інфраструктури та житлових кварталах арабських країн.
Через війну зупинився рух танкерів через Ормузьку протоку. Це вузький морський коридор між Іраном та Оманом, який з’єднує Перську затоку з Індійським океаном. Саме через неї проходить близько п’ятої частини світового експорту нафти — десятки мільйонів барелів щодня. Ринки відреагували на це миттєво: нафта, газ і дорогоцінні метали зросли в ціні.
Зокрема, 9 березня світові ціни на нафту перевищили $100 за барель уперше майже за чотири роки.
Щоб стримати ціни, Міжнародне енергетичне агентство вирішило вивільнити 400 мільйонів барелів нафти, а США планують випустити 172 мільйони барелів нафти зі свого стратегічного резерву. 12 березня США на 30 днів скасували санкції на купівлю російської нафти, яка застрягла в морі, а за тиждень дозвіл дали і для іранської нафти.